Кінець війни в Україні залежить від Німеччини?

Чи можемо ми покластися на Німеччину? Таке питання, за словами міністерки закордонних справ ФРН Анналени Бербок (Annalena Baerbock), їй ставлять під час закордонних поїздок різні люди - її естонський та польський колеги, литовська школярка, літня учасниця повстання у Варшавському гетто 1944 року та інші.

Читайте також: Яку зброю Німеччина вже надає Україні, а яку - ще ні

"Так, на нас можна покластися, безпека Балтії, безпека Східної Європи - це і безпека Німеччини, і в разі чого ми захищатимемо кожен сантиметр нашої союзницької території. І так, ми будемо й надалі інтенсивно підтримувати Україну зброєю", - запевнила Бербок, відкриваючи 18 жовтня у Берліні престижний міжнародний форум Berliner Forum Außenpolitik. Не всім учасникам конференції запевнень глави МЗС Німеччини вистачило. Від Берліна його союзники та партнери чекають більшого.

Розвінчані німецькі міфи про війну в Україні

Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу, який виступав наступним, поставив риторичне запитання: що було б зараз із безпекою Європи, якби Путін узяв у березні всю Україну під свій контроль? Він нагадав і про три міфи, які існували в Німеччині та інших західних країнах у перші дні та тижні російської агресії.

Перший міф - постачання важкої зброї призведе до ядерної зими. Другий - українські військовослужбовці не здатні використати високотехнологічні західні системи озброєнь. Насправді, пояснив Рейнсалу, українському пілоту достатньо максимум трьох місяців, щоб опанувати таку складну техніку як F-16. А третій міф, за його словами, полягає в тому, що, мовляв, в арсеналах самих країн НАТО вже не залишилося боєприпасів та важких озброєнь, яких так потребують українці.

"Перемогти Росію на полі бою - наше головне завдання"

Голова правління київського Центру трансатлантичного діалогу, старша дослідниця української програми GLOBSEC Юлія Осмоловська запозичила з доповіді Кільського інституту світової економіки (IfW) і навела на форумі такі цифри: лише два відсотки важких озброєнь, зокрема танків, які могли б поставити країни НАТО Україні, справді надійшли на озброєння ЗСУ. Щодо гаубиць ця частка становить чотири відсотки, РСЗВ - три відсотки.

Читайте також: США дали Україні вдвічі більше допомоги за всі країни та інституції ЄС - звіт

"Нам потрібні швидкі постачання озброєнь, оскільки тільки так ми зможемо перемогти, причому вже дуже скоро, що дозволить заощадити ресурси", - заявила Осмоловська. Зима 2022-2023 років стане, за її оцінкою, вирішальною - "Україна зможе перемогти за умови отримання озброєнь та оснащення, про які вона попросила".

Цілком реальною вона вважає вже в найближчі кілька тижнів, а то й раніше, перспективу деокупації Херсона, звертає увагу на успішну військову кампанію ЗСУ у Харківській області. Але для розвитку контрнаступу, вказує київська експертка, українській армії потрібна насамперед важка артилерія. "Перемогти Росію на полі бою - це зараз наше найголовніше завдання, - сказала Осмоловська в інтерв'ю DW. - Тому ми й оцінюємо потенціал Німеччини з точки зору того, що можна отримати від неї в плані військової допомоги".

"Будь-яка зброя смертельна в руках убивці"

Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс, своєю чергою, дорікнув німецьким політикам у наївності. Перед 24 лютого, за його словами, усі були сліпі, ніхто не вірив попередженням Риги про агресивність Росії. Але й у перші дні після 24 лютого, нагадав Пабрікс, були, зокрема, й німецькі генерали, які запевняли, що в Україні все скоро буде завершено, а тому треба, мовляв, шукати компроміс на шкоду власній свободі та власному сумлінню.

Помилковою вважає латвійський міністр і дискусію, що довго тривала в Німеччині, про наступальну та оборонну зброю: "Будь-яка зброя смертельна в руках убивці". Критикує він і небажання Німеччини постачати Україні далекобійну зброю, якою можна дістати територію Росії.

Що це означає на практиці, питає він: якщо українські солдати вийдуть на кордон із Росією, у них що, автомати треба відібрати, бо з них можна стріляти по російській території? Такі міркування, вважає міністр оборони Латвії, призвели до затримок у постачанні Україні необхідної бойової техніки.

Військова міць Німеччини - вирішальна сила?

"Якби від самого початку - а ще краще до вторгнення Росії - ми надали б Україні належну військову, гуманітарну та економічну допомогу, - упевнений Пабрікс, - то війну було б уже завершено".

За його словами, загальна сума суто військової німецької допомоги Україні становила приблизно 800 мільйонів євро. А Латвія, додав він, із населенням у неповних два мільйони людей, у 40 разів менше за Німеччину, не пошкодувала 300 мільйонів євро на військову допомогу ЗСУ.

Одну з причин такої стриманості Німеччини Пабрікс бачить у певному "умиротворенні" німецького суспільства після завершення Другої світової війни. Німеччина, каже він, бачила саму себе економічною державою, і тепер німецькому суспільству дуже важко зрозуміти необхідність змін.

"Ми хочемо, щоб Німеччина стала і військовою державою, - заявив міністр оборони Латвії. - ЄС це, звичайно, добре, але для початку ми хочемо побачити, на що здатні німці, багато що залежить саме від військової могутності вашої країни". Поки ж, нарікає Пабрікс, військова міць Німеччини зовсім не відповідає її економічній могутності.