Українців у ФРН побільшало в сім разів: як бути з біженцями?
17 лютого 2023 р.
Розпочата 24 лютого 2022 року війна Росії проти України спричинила величезний приплив українських біженців до Німеччини. Згідно з оприлюдненими свіжими даними Федерального статистичного відомства (Destatis), станом на 12 лютого 2023 року 1 062 029 осіб з України шукали притулку в Німеччині. Близько двох третин з них прибули в перші три місяці після 24 лютого 2022 року.
Українці - вже друга за чисельністю група іноземців у ФРН
Оскільки, згідно зі статистикою, 139 тисяч українців згодом все-таки повернулися на батьківщину за цей період, то підсумковий показник за майже рік - 962 тисячі осіб. "Чистий імміграційний приплив торік перевищив імміграцію з Сирії, Афганістану та Іраку за 2014-2016 роки разом узяті (834 000)", - йдеться в пресрелізі Destatis. Виходить, що кількість населення в ФРН з українським громадянством, яка ще в січні 2022 року становила 138 000 осіб, зросла всемеро. "Таким чином, громадяни України стали другою за чисельністю групою іноземців у Німеччині після громадян Туреччини (1,6 відсотка або 1,33 мільйона)", - підрахували в Destatis.
Читайте також: Біженці в Німеччині: ситуація непроста, але скрізь різна
Найбільше українських втікачів від війни приймали найгустонаселеніші федеральні землі, зокрема Північний Рейн-Вестфалія (210 тисяч), Баварія (152 тисячі), Баден-Вюртемберг (135 тисяч) і Нижня Саксонія (105 тисяч). Однак якщо порівняти частку біженців із загальною кількістю населення відповідних федеральних земель, то вимальовується інша картина - найбільше біженців з України проживає в Берліні та Гамбурзі - по 1,5 відсотка в кожному.
Зрозуміло, що прийняти, розмістити й утримувати таку величезну кількість людей - завдання не з легких і недешевих. Раніше мери німецьких міст не раз повідомляли в письмових зверненнях до канцлера, що їхні можливості з прийому та розміщення біженців практично вичерпано.
Конференція у Берліні - більше запитань, ніж відповідей
Саме для того, щоб владнати ситуацію та пошукати компроміси у Берліні й відбулася 16 лютого конференція щодо питань біженців, у якій брали участь як представники уряду ФРН, так і представники земель та місцевої влади. Планувалося, що захід, організований МВС ФРН, триватиме дві з половиною години, але він протривав чотири. Це свідчить про те, наскільки гострою була і залишається потреба в діалозі між урядом ФРН та владою на місцях, особливо міст і муніципалітетів.
Читайте також: У ФРН - рекорд чисельності населення після напливу біженців з України
Хоча федеральна міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер (Nancy Faeser) говорила про "відкритий" і "конструктивний" обмін думками, але це - радше евфемізм щодо того факту, що насправді панують серйозні розбіжності в думках і поглядах. На те, наскільки глибокими є ці розбіжності, недвозначно вказав голова Німецької асоціації районів, тобто представник муніципалітетів Райнгард Заґер (Reinhard Sager). Не варто думати, що за чотири години були отримані "всі без винятку відмінні результати", визнав Заґер. "На жаль, це не так", - додав він.
Збільшити фінансування поки ніхто не обіцяє
Найбільше міста і муніципалітети непокоїть те, що від керівниці МВС ФРН вони не почули жодних обіцянок подальшої фінансової допомоги. У 2022 році федеральний уряд підтримав землі та муніципалітети сумою в 3,5 мільярда євро, а на поточний рік у бюджеті на ці цілі закладено 2,75 мільярда євро. "Дорожня карта фінансування та підбиття підсумків - це те, що федеральний канцлер та очільники міністерств ще обговорять ближче до Великодня", - пообіцяла Ненсі Фезер.
Тобто до того часу залишається ще кілька тижнів. А поки що Фезер визнала, що забезпечення потреб біженців з України було надзусиллям, та подякувала муніципалітетам за їхню "видатну роботу". "Забезпечення належного житла та догляду для такої великої кількості людей, надання дітям місця в дитсадках та школах коштує дедалі більше енергії, і чим довше це триває, тим більше ми виснажуємося, нехай і не скрізь, але в багатьох місцях", - додала вона.
Удвічі більше жінок, ніж чоловіків серед українських біженців
Поки чиновники й посадовці вирішували, що та як їм робити з українськими біженцями, статистика засвідчує, що серед українських шукачів притулку жінок удвічі більше, ніж чоловіків, оскільки чоловікам дозволено виїжджати з України лише за певних умов. Приміром, станом на жовтень 2022 року, 63 відсотки біженців були жінками й порівняно молодими - лише 13 відсотків припадало на людей старше 60 років, а близько третини були молодше 18 років.
Читайте також: Чи є у Німеччини можливість і надалі без обмежень приймати біженців з України?
У віковій групі 18 років і старше до Німеччини з України прибуло більш ніж удвічі більше жінок, ніж чоловіків. Федеральне статистичне відомство вказало на певні розбіжності у своїх підрахунках, головним чином через те, що імміграція часто фіксується лише зі значним запізненням або всупереч правилам і приписам мігранти-українці взагалі не реєструються й не стають на облік в органах місцевої влади.
Натомість спеціальне дослідження "Біженці з України в Німеччині" надає більш детальну інформацію. Згідно з опитуванням, майже три чверті (74 відсотків) біженців оселилися в приватних квартирах та будинках одразу після прибуття, і більша частина з них живуть там самі або з родичами.
Свідчення "високої культури гостинності та солідарності"
Дослідження було проведене Дослідницьким центром Федерального відомства з питань міграції та біженців (Bamf), Німецьким інститутом економічних досліджень (DIW), BiB та Інститутом досліджень зайнятості (IAB). "Воно показує, що переважна більшість відчуває себе бажаними гостями в Німеччині", - заявила Ніна Ротер (Nina Rother) з Дослідницького центру Bamf на спільній пресконференції у Берліні. Це справедливо незалежно від віку та статі й відображає "високу культуру гостинності та солідарності" в Німеччині. Інші ключові висновки дослідження: близько 37 відсотків біженців хочуть залишитися в Німеччині надовго, ще 34 відсотки - лише до кінця війни. Натомість лише два відсотки планують повернутися протягом року.
Попри те, що кількість місць у гуртожитках й центрах прийому біженців у федеральних землях була збільшена, ця інфраструктура перевантажена майже у всіх федеральних землях, йдеться у дослідженні. "Важливо, щоб заходи з інтеграції та підтримки були спрямовані на довгострокове проживання", - пояснила Юлія Косякова (Yuliya Kosyakova) з IAB. Інтеграція українських жінок ускладнюється браком належного догляду за дітьми. Багато з них страждали від розлуки з близькими родичами й потребували психосоціальної допомоги. Соціальні зв'язки та мережі є дуже важливими для прибуття до Німеччини, визнає Косякова.
Інтеграція в ринок праці
Крім того, біженці мають бути інтегровані в ринок праці. За даними Федерального агентства зайнятості, з листопада 2021 року по листопад минулого року кількість працівників з українським громадянством, які сплачують внески на соціальне страхування, зросла з 57 тисяч до близько 125 тисяч. Взимку не очікується великого потоку біженців.
Наскільки інфраструктура Німеччини з прийому біженців може досягти межі своїх можливостей, ймовірно, покажуть найближчі тижні. Не виключено, що прогнозований весняний наступ російської армії знову змусить людей тікати в безпечніше місце. "Зрештою, через масивні атаки на українське цивільне населення, інфраструктуру та житло, багато хто побоювався, що взимку може відбутися новий великий рух біженців. Поки що цього не сталося", - пояснив речник МВС ФРН Максиміліан Калл (Maximilian Kall) під час конференції. Однак він додав, що це буде вкрай важко передбачити, оскільки це залежатиме від подальшого перебігу війни в Україні.
За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на 7 лютого 2023 року загалом 8 054 405 українців зареєстровані як біженці в Європі. Найбільше їх прийняли Польща (1 541 394), Німеччина (1 062 029) та Чехія (487 393).