"Україні конче необхідний патронний завод"

Оборонно-промисловий комплекс України - галузь, сповнена парадоксів. З одного боку, підприємства держконцерну "Укроборонпром" експортують сучасні ракетні системи, а з іншого - на восьмому році війни в країні досі немає повноцінного виробництва боєприпасів. Навіть патрони для основної стрілецької зброї українських військових - автоматів Калашникова - Україна змушена купувати за кордоном.

Покласти край неефективності громіздкої структури, створеної у 2010 році указом тодішнього президента Віктора Януковича, має корпоратизація концерну. З понад ста підприємств "Укроборонпрому" частину буде приватизовано, а з інших планують утворити два холдинги з робочими назвами "Оборонні системи України" та "Аерокосмічні системи України". Вони, своєю чергою, поділятимуться на субхолдинги. Відповідає за масштабну трансформацію ексзаступник міністра оборони та колишній очільник Херсонської ОДА Юрій Гусєв. На посаду гендиректора "Укроборонпрому" Гусєва, який є кандидатом економічних наук та водночас доктором богослов'я, у грудні минулого року призначив президент Володимир Зеленський.

DW: Пане Гусєв, наприкінці минулого року було оголошено про масштабне реформування "Укроборонпрому". На якій стадії зараз реформа? Що вже зроблено?

Юрій Гусєв: Наприкінці січня у першому читанні було схвалено законопроєкт 3822 (про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності. - Ред.), який спрямований на те, щоб законодавчо забезпечити процес трансформації "Укроборонпрому" в нові сучасні галузеві бізнес-одиниці та холдингові структури.

Зараз ми завершуємо підготовчу роботу зі створення цих нових інституцій, які мають бути із сучасним корпоративним управлінням, антикорупційною політикою, зрозумілими процесами всередині та спрямованими на те, щоб залучати інвесторів та партнерів для трансферу технологій, кошти з глобальних ринків фінансів і так далі. Профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки одноголосно підтримав наш законопроєкт до другого читання, і ми очікуємо, що найближчими тижнями Верховна Рада розгляне, а президент підпише цей законопроєкт, який стане фундаментом для комплексної трансформації "Укроборонпрому".

Тобто поділ на холдинги має відбутися цього року?

Абсолютно правильно.

Читайте також: Рік Абромавичуса в "Укроборонпромі": що вдалося, а що ні

Трансформація також передбачає приватизацію майже 20 підприємств концерну. Що це за підприємства?

Це підприємства, які протягом багатьох років не отримували замовлення і втратили не лише своє значення для сектору національної безпеки і оборони, але і можливості виробляти промислову продукцію. Вони в майбутньому потенційно можуть стати гарними індустріальними майданчиками для інвестицій і створення робочих місць в тих регіонах, де вони розташовані.

Що вони виробляли?

Наприклад, це колишні авторемонтні підприємства, які спеціалізувалися на радянській автотехніці.

А як просувається процес їхньої приватизації?

Наскільки мені відомо, наприклад, акціонерне товариство "Судмаш" в місті Херсон вже виставлено на приватизацію, і зараз якраз тривають відповідні процедури у Фонді державного майна.

В одному з інтерв'ю Ви згадали, що 21 підприємство "Укроборонпрому" розташоване на непідконтрольній уряду України частині Донбасу та в анексованому Росією Криму. Що це за підприємства і наскільки важливими вони були?

Я наведу лише один приклад - це Луганський патронний завод. Це важливе підприємство для оборонно-промислового комплексу, яке ми тимчасово втратили.

У Вас є інформація, чи працює він зараз?

У мене інформації про роботу Луганського патронного заводу немає.

Я правильно розумію, що Луганський патронний завод був єдиним в Україні і нині в країні фактично не виробляються набої для стрілецької зброї?

Зараз окремі підприємства збирають окремі види патронів, але замкненого циклу виробництва патронів, як і взагалі розвитку боєприпасної галузі в Україні, ми ще маємо досягти. І патронний завод Україні сьогодні конче необхідний. На початку червня ми підписали угоди з канадською компанією про створення потужностей патронного виробництва в Україні - спільно з інвестором із Канади і підприємством "Укроборонпрому" (ідеться про компанії Waterbury Farrel, GL Munitions Inc. та ДАХК "Артем". - Ред.).

Коли це підприємство запрацює і де воно буде працювати?

Першим етапом реалізації нашої співпраці передбачено, що за кошти інвестора буде розроблено техніко-економічне обґрунтування. Ми поставили амбітну ціль, що протягом кількох місяців це техніко-економічне обґрунтування має бути розроблено і дасть відповідь на питання: коли, де, за які кошти і як буде побудовано цей патронний завод.

Які саме боєприпаси вироблятиме цей завод?

Ми зараз говоримо про патрони для стрілецької зброї на першому етапі. Повторюсь: які калібри, в які терміни, де саме - відповіді на ці питання ми будемо мати вже після завершення техніко-економічного обґрунтування.

Ви часто буваєте за кордоном на перемовинах з іноземними партнерами. Про які саме проєкти йдеться - переважно про експорт чи також спільне виробництво?

І те, і інше. Супроводжуючи президента України в закордонних поїздках до арабських країн, ми говоримо про розвиток експорту, про співпрацю з такими країнами як Об'єднані Арабські Емірати, Катар. Нещодавно я також відвідав Францію, де ми говорили про спільне виробництво, про трансфер технологій, про співпрацю в майбутньому для потреб Збройних сил України і третіх країн.

Що саме планується виробляти спільно із Францією?

Це питання зараз опрацьовується. Ми створили робочі групи з кількома відомими підприємствами Франції і зараз ці робочі групи напрацьовують конкретні спільні проєкти.

Серед імпортерів українського озброєння є країни НАТО?

Звичайно. Серед імпортерів українського озброєння є країни НАТО. Це різні країни, які купують різні види продукції. Це стосується, наприклад, сучасних радарних систем. Ми посилюємо співпрацю з багатьма країнами. Я вже згадував Францію, Канаду. Ми співпрацюємо з Туреччиною. Ми активно працюємо з країнами Балтійського регіону. Після ухвалення законопроєкту (про реформу "Укроборонпрому". - Ред.) перспектив для співпраці, створення спільних підприємств, реалізації спільних проєктів, трансферу технологій буде ще більше.

Яка зброя з України має попит за кордоном?

Це радарні системи, ракетні системи виробництва КБ "Луч", якісна бронетехніка. Ми маємо велику лінійку для наших партнерів і зараз активно нарощуємо експорт нашої продукції.

Водночас серед видів озброєння, які Україна хотіла б отримати від Німеччини, президент Володимир Зеленський в інтерв'ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung нещодавно згадав радіотехніку та навіть штурмові гвинтівки. Це означає, що "Укроборонпром" наразі не здатний забезпечити військо навіть стрілецькою зброєю?

Ні, це не означає, що ми не здатні. Це означає, що Збройним силам України потрібні різні види озброєння і техніки. Частину цього озброєння сьогодні виробляють підприємства "Укроборонпрому", а частину ми закуповуємо і, безумовно, хотіли б виробляти в Україні для потреб Збройних сил України спільно, у тому числі, з підприємствами з Німеччини.

Чому спільні підприємства не створювались раніше?

Тому що є обмеження щодо створення спільних підприємств, виписані законодавчо, і для підприємств, що є казенними, які є в структурі "Укроборонпрому", і певні обмеження для державних підприємств.

Читайте також: Коментар: Берлін боїться надати зброю Києву

Під час нещодавнього загострення між Ізраїлем і Сектором Гази в Україні заговорили про можливість створення системи протиповітряної оборони на кшталт ізраїльського "Залізного купола". Чи здатний "Укроборонпром" побудувати таку систему і чи є вже якісь плани щодо цього?

Ізраїль співпрацює і спілкується з підприємством "Укроборонпрому" "Іскра" у Запоріжжі, яке виробляє сучасні радарні системи. І ми зараз опрацьовуємо ті потреби, які є у міністерства оборони та Збройних сил, для того, щоб покращити і технологічний рівень нашої продукції і, використовуючи досвід Ізраїлю, забезпечити протиповітряну і протиракетну оборону нашої країни.

Останніми роками "Укроборонпром" був своєрідним символом корупції - з 2014 року через порушення на підприємствах концерну було відкрито сотні кримінальних проваджень. Як Ви плануєте боротися з корупцією у концерні?

Ми запроваджуємо комплаєнс, ми запровадили і активно використовуємо детектор брехні. Ми зараз, за моєю ініціативою, створюємо в Офісі генерального прокурора міжвідомчу робочу групу, яка б досліджувала питання кримінальних правопорушень і в попередні роки, і зараз на підприємствах "Укроборонпрому".

Що питають співробітників під час перевірки на поліграфі?

Три блоки питань. Це питання, які стосуються причетності до корупційних злочинів, питання, які стосуються можливої роботи на іноземні спецслужби, насамперед на спецслужби країни-агресора (в Україні такою країною офіційно визнано Росію. - Ред.), і питання, що стосуються правопорушень, які можуть мати різний характер - і побутовий, і службовий.

20 травня підприємство "Спецтехноекспорт", що входить до концерну "Укроборонпром", уклало договір з ТОВ "Київська школа економіки та менеджменту", пов'язаним з Київською школою економіки, про проведення ринкових досліджень вартістю майже 1,7 мільйона гривень. Це відбулося за день до того, як Володимир Зеленський увів голову Київської школи економіки Тимофія Милованова до складу наглядової ради "Укроборонпрому". Про які дослідження йдеться і чи не вбачаєте Ви в цьому конфлікту інтересів?

Нашій країні потрібне чітке бачення стратегії розвитку військово-технічного співробітництва: це аналіз перспективних ринків, аналіз того, де ми маємо посилити позиції України в сенсі військово-технічного співробітництва. Хочу підкреслити, що з цього приводу ми проводимо перевірку. Київська школа економіки погодилась безкоштовно зробити це дослідження і контракт розірвано. Тому ми отримаємо дослідження, на яке кошти спецекспортерів не будуть витрачені. Чи був конфлікт інтересів, чи ні, зараз з'ясовують відповідні органи. Ми так само проводимо перевірку.

Наприкінці квітня з посади заступника генерального директора з управління активами "Укроборонпрому" було звільнено Мустафу Найєма. Це викликало критику антикорупційних активістів. Зокрема, виконавча директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк назвала скорочення Найєма "бліцкригом проти реформ". Чим Ви були не задоволені у роботі Найєма?

Я свої кадрові рішення щодо Мустафи Найєма чи інших працівників не коментую. У нас є чітке завдання і ми рухаємось до реалізації комплексної реформи "Укроборонпрому", оптимізуючись, підсилюючись і рухаючись далі.