1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

За страйк під землею шахтарів викликає СБУ - профспілковець

Олександр Савицький
22 вересня 2020 р.

Уже три тижні гірники Криворізького залізорудного комбінату відмовляються виходити на поверхню і вимагають переговорів з менеджментом. На перемовини ніхто не йде, каже голова профспілки гірників Михайло Волинець.

https://p.dw.com/p/3ipf7
Голова профспілки гірників: За страйк під землею шахтарів викликає СБУ
Фото: picture alliance/dpa/I. Maslov

139 гірників на шахтах Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК) станом на ранок 22 вересня відмовляються вийти на поверхню і вже 21-й день продовжують страйк на своїх робочих місцях зі соціальними вимогами. Страйк розпочався 3 вересня, коли 12 гірників нічної зміни шахти "Жовтнева" ПАТ "Кривбасзалізрудком" відмовилися виїжджати на поверхню і оголосили на глибині 1265 метрів початок безстрокової акції протесту. Вони вимагали збільшити заробітну платню, звільнити менеджмент, який "заганяє підприємство в кризу", повернути пільговий стаж і припинити порушення під час атестації працівників. Згодом до протесту приєдналися гірники ще трьох шахт - "Гвардійська", "Родіна", "Терновська", а кількість страйкарів збільшилася до майже 400 осіб. Адміністрація КЗРК відмовилася від переговорів з шахтарями. Відтоді їхні колеги і родини влаштували мітинги, автопробіги, флеш-моби в соцмережах. Юридичну, організаційну та іншу допомогу страйкарям надає Незалежна профспілка гірників України. Її голова і депутат Верховної Ради від фракції партії "Батьківщина" Михайло Волинець відповів на запитання DW.

DW: Яка зараз ситуація і чого вимагають шахтарі?

Михайло Волинець: Шахтарі чотирьох шахт у Кривому Розі вже 21 добу залишаються на глибинах понад тисячу метрів в тяжких умовах. Це температура 13-14 градусів, висока вологість, грибкові форми у повітрі, якими вони дихають, і постійний тиск адміністрації підприємства. У багатьох під землею значно погіршилося здоров'я, і вони були вимушені піднятися на поверхню. Після початку страйку, колеги та родини шахтарів встановили наметові містечка протесту біля адміністративної споруди комбінату, а також під стінами центральних органів влади в Києві.

Михайло Волинець
Михайло ВолинецьФото: Oleksandr Savytskyj/DW

Читайте також: Невпинна деградація вугільної галузі. Чи закриють українські шахти?

Висунуто сім вимог, які залишаються незмінними від початку страйку. Але з огляду на тривалість акції і небажання адміністрації і власників піти на діалог, до них додалася ще одна - оплатити всі ці дні вимушеного припинення роботи. Зі свого боку, шахтарі готові до переговорів і до компромісу. Вони погодилися на негайне виконання лише однієї вимоги - підвищення зарплатні. Решту вимог шахтарі готові розглядати під час переговорів з власниками і адміністрацією у складі сформованих для цього робочих груп.

Якою була реакція керівництва комбінату, до складу якого входять ці шахти?

Адміністрація підвищила зарплатню шахтарям на 10 відсотків ще до початку страйку і пообіцяла з 1 жовтня підвищити її ще на 10 відсотків. Але шахтарі цим незадоволені, бо від 2013 року тут не провадилася індексація виплат, що є прямим порушенням закону. Вимога гірників - підвищити зарплатню робітникам основних спеціальностей до еквіваленту однієї тисячі доларів. Але вони готові до компромісу і до переговорів щодо цієї суми.

Поза цим, на шахтах виявлені кричущі порушення техніки безпеки та гігієни праці, туди постачається застаріле обладнання, тоді як на складах лежать цілком нові агрегати. Численні звернення активістів нашої профспілки до Криворізької міської держслужби безпеки праці роками залишалися без жодної реакції. Голова обласної філії Національної служби посередництва примирення при президентові України жодного разу не з'явився на місці трудового конфлікту. Коли я пояснив урядовцям про ситуацію, що склалася, Кабінет міністрів України відреагував і видав у вересні постанову, якою призначив перевірку на всіх чотирьох шахтах. Разом зі страйкарями та моїми колегами-депутатами Верховної Ради я звернувся до президента Володимира Зеленського з закликом невідкладно та особисто доручити офіційним державним особам вирішити проблеми людей, врятувати їхнє життя і здоров'я.

Фото: Reuters/B. Ratner

Одні учасники пікету органів центральної влади в Києві стверджують, що власниками КЗРК є структури Ріната Ахметова, інші вважають, що це компанії харківського бізнесмена Олександра Ярославського, ще інші звинувачують у цій кризі нібито причетного до цькування страйкарів Ігоря Коломойського. Хто насправді є власником, хто відповідальний за цей трудовий конфлікт?

Приблизно половина акцій цього підприємства належить концерну "Метінвест" (основним акціонером якого є Рінат Ахметов. - Ред.), решта - трьом компаніям, які контролює Олександр Ярославський. Але менеджмент і все управління КЗРК контролює Ігор Коломойський, бо група "Приват" є керуючою структурою на підприємстві. Кілька місяців тому він прилюдно заявляв, що видобувачі залізної руди жирують і отримують надприбутки. Зараз менеджмент КЗРК, який перебуває під контролем Коломойського, стверджує, що на збільшення зарплатні немає коштів і що в структурі видатків КЗРК 54 відсотки іде на виплату зарплатні робітникам, чого просто не може бути. При цьому ані робітникам, ані профспілкам не були надані звіти про фактичний фінансово-економічний стан підприємства. Це означає, що ніхто не може дати оцінку тому, як виконується генеральна угода, галузева угода і колективний договір на КЗРК. І ми не маємо жодних аргументів, щоби переконувати робітників і схиляти їх до якогось компромісу із менеджментом і власниками.

До того ж, керівництво не з'явилося на переговори зі страйкарями, заплановані на 18,19 і 20 вересня і 21 вересня представники лише двох шахт ведуть перемовини в кабінетах, тоді як гірники двох інших шахт, з огляду на розчаровуючу поведінку менеджменту, сказали, щоби тепер адміністрація спускалася на переговори до них під землю.

Наскільки це типова ситуація для інших гірничих підприємств?

Я не здивуюся, якщо слідом за КЗРК застрайкують робітники на сусідньому криворізькому об'єднанні "Суха балка". Там техніка безпеки і умови праці ще гірші, там вже справжнє рабство. Щоправда, мені відомо, що там вже зробили перерахунок у бік збільшення зарплатні, але менеджмент вичікує, чим завершиться конфлікт на КЗРК, чи поступляться тискові тамтешні шахтарі.

До них застосовуються різноманітні форми тиску, аж до виклику на "бесіди" в місцеву філію СБУ. Користаючи з правової неграмотності робітників, ці виклики відбувалися в усній формі, без вручення повісток, як це належить за законом. Ми змушені надавати робітникам правову допомогу і рятувати їх від таких форм тиску. Дійшло до того, що мене викликали до керівництва СБУ в Києві. Воно хотіло отримати від мене оцінку цієї ситуації.

Останнім часом ми постійно чуємо повідомлення про страйки і протести шахтарів по всій Україні. Очевидно, що в цього явища є якась спільна для всіх підприємств причина…

Люди говорять наступне: у робітників підземних професій зарплатня складає близько 10 тисяч гривень, а в охоронця супермаркету "АТБ" - 12 тисяч. Люди не проти, щоби така зарплатня була в охоронця "АТБ", але вимагають, щоби і їхня праця була оцінена гідно. Але де тут держава? Де міністерство соціальної політики, яке ховається, де служба держпраці і міністерство економіки, які мали би на це реагувати? Все це - сукупність таких факторів, як неприпустима поведінка роботодавців, порушення безпеки праці, небажання передбаченого законом індексування зарплатні, відсутність соціального діалогу, безконтрольність з боку державних інституцій, їхній перехід на бік власників під час трудових конфліктів. Зараз дійшло вже до того, що солідарність з боротьбою за права робітників висловив генсек глобального союзу IndustriAll Вальтер Санчес і інформація про цей трудовий конфлікт та загрозливий здоров'ю і життю стан шахтарів розповсюджується по цілому світі.