1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Церква на роздоріжжі після звіту щодо масштабів педофілії

Ліза Луї
13 жовтня 2021 р.

Звіт щодо масштабів сексуального насильства над дітьми у французькій католицькій церкві викликав шок у суспільстві. З 1950 року 216 тисяч дітей стали жертвами розбещення духівників. Експерти закликають до реформ.

https://p.dw.com/p/41aG5
Незалежна комісія пропонує масштабні реформи Католицької Церкви у Франції
Незалежна комісія пропонує масштабні реформи Католицької Церкви у ФранціїФото: Loic Venance/AFP

Майже 200 сторінок свідчень жертв нагадують щоденник жахів. "Отець затягнув мене в свій намет і зачинив його. Далі поліз цілуватися із язиком. Це було огидно. Він пестив мене. Я скам'яніла. Він навчив мене словам і діям, яких я досі не знала - мастурбація, мінет. Я ж казала собі, що мушу поважати його, адже він священик. А мої ж батьки його так цінили", - пише одна з потерпілих, ім'я якої у звіті не називається.

Впродовж двох років тисячі жертв жорстокого поводження з дітьми розповіли історію своєї глибокої травми Незалежній комісії у боротьбі зі сексуальним насильством в католицькій церкві (CIASE). За її оцінками, між 1950 та 2020 роками близько 330 тисяч дітей по всій Франції стали жертвами сексуального насильства церковників-педофілів. У 216 тисячах випадків наругу, вочевидь, здійснювали священнослужителі. У звіті на 2500 сторінок Комісія підготувала 45 пропозицій щодо реформ, покликаних покласти край порочній практиці.

"Ми активно боремося зі сексуальним насильством у наших церквах з 2000 року, але цього було недостатньо", - визнає архієпископ Північного Аррасу Олів'є Леборн і додає, що поштовхом для створення незалежної комісії у 2018 році стала гучна справа про педофілію ліонського архієпископа Філіпа Барбарена.

Повна незалежність у роботі комісії

На відміну від інших країн, у тому числі Німеччини, каже Леборн, при створенні комісії йшлося про повну незалежність її діяльності від сторонніх впливів, адже від результатів її роботи залежала репутація Церкви, додає він.

Незалежність її роботи підтверджує й голова державної комісії з прав людини, член CIASE адвокат Жан-Марі Бургубуру. До її складу також входять соціологи, психологи, історики та антропологи - загалом 22 особи. Важливо, що представників церковного духовенства до її роботи не допустили, щоби запобігти потенційному конфліктові інтересів. Це ж стосується і жертв. Віросповідання тут не відіграє жодної ролі. "Наша робота жодним чином не контролювалася церквою", - наголосив Бургубуру у розмові з DW.

Марі-Жо Тіль вітає роботу комісії
Марі-Жо Тіль вітає роботу комісіїФото: Privat

Це підтверджує і директорка Європейського дослідницького центру етики при Страсбурзькому університеті та авторка книги "Католицька церква та скандали зі сексуальним насильством над неповнолітніми" Марі-Жо Тіль.

Читайте також: Французького кардинала засудили за приховування фактів сексуального насильства над дітьми

"Проблема системного характеру"

"Кожна людина, лівих чи правих поглядів, знає, що колишній віцепрезидент Вищого суду (голова комісії Жан-Марк Сове - Ред.) є компетентним і неупередженим",- каже вона. Крім того, незалежність роботи комісії ґрунтується на французькому принципі відокремлення держави і релігії: "У Франції існує чітке розділення церкви та держави - світськість - це має сильний вплив на те, як ведеться така робота із опрацювання. Церква також має набагато менше соціальних завдань, ніж, наприклад, у Німеччині, де вона патронує лікарні та інші соціальні заклади", - пояснює Марі-Жо Тіль.

Архієпископ Леборн
Архієпископ Леборн каже, що ніхто не уявляв собі масштабності проблеми Фото: Association diocésaine d’Arras

Ймовірно, завдяки цій незалежності результат розслідування CIASE виявився настільки приголомшливим. "Ніхто не очікував, що зловживання будуть настільки поширеними у нашій церкві, - визнає архієпископ Леборн.

У звіті йдеться про "системну" проблему. Довгий час до жертв насильства ставилися у кращому разі з повною байдужістю. Багато чого приховували і заперечували. Лише з 2000 року, а більшою мірою з 2016 року, було вжито заходів для запобігання таким випадкам та боротьбі з ними. Все ж, досі цього виявилося замало.

Читайте також: Папа Римський пообіцяв припинити "покривання" педофілії в церкві

На порядку денному децентралізація та реформа канонічного права

Експерти комісії критикують жорстко централізовану ієрархічну структуру католицької церкви - священики користуються необмеженим авторитетом, що часто веде до спокуси зловживання своїм високим статусом. Комісія тепер пропонує реформувати процес підготовки священнослужителів, надавати розголосу скандалам, а також проводити психологічну перевірку на стадії підготовки нових церковних кадрів.

Крім того, як зауважують у комісії, варто подумати над майбутнім целібату, а також реформувати канонічне право й підпорядковувати його законодавству світському. Таємниця сповіді не повинна поширюватися на випадки зізнання про сексуальне насильство, зазначають експерти. Вони закликають конче ретельно розглядати випадки зловживань, а жертвам виплачувати індивідуальні компенсації за рахунок фінансових ресурсів церкви та самих церковників-кривдників, яких, за оцінками, нараховується до трьох тисяч осіб. Однак більшість з них вже відійшли в інший світ, у живих лишилися одиниці.

Читайте також: Колишній голова католицької церкви Бельгії прагнув "зам'яти" скандал про педофілію

Курс на демократизацію

На думку ченця-францисканця Мішеля Лалу, який є членом наглядової ради Конференції Corref, у звіті ставиться під сумнів клерикалізм як такий, тобто вплив духовенства. "Наша структура має стати більш демократичною та децентралізованою, і нам потрібно більше жінок на управлінських посадах", - сказав він у розмові DW. Лалу також виступає за більшу підтримку та виплату відшкодувань жертвам. Водночас він сумнівається, що скасування целібату допоможе у вирішенні проблеми.

Францисканець Мішель Лалу
Францисканець Мішель Лалу не підтримує ідею відмови від целібатуФото: Joseph Banoub

Разом з тим він вважає, що тема сексуальності повинна відкрито обговорюватися серед духовенства, а самим священнослужителям слід допомагати в тому, щоби ті мали збалансоване життя, наприклад, за допомогою спорту. "Небезпечно, коли хтось відчуває себе нещасним і намагається компенсувати це фізичним насильством", - розмірковує він.

Архієпископ Леборн також вважає, що церква має бути кардинально реформована. Але таємниці сповіді це не має стосуватися. "Тоді б люди нічого нам більше не розповідали, а ми б навіть не мали можливості закликати їх звертатися до правоохоронців", - каже він.

Адвокат Бургубуру, сам набожний католик, усе ж переконаний, що церква в довгостроковій перспективі виконає багато із озвучених рекомендацій комісії. "Звичайно, це не відбувається за одну ніч - на це підуть місяці чи роки. Але суть нашої роботи полягала в тому, щоб розвернути церкву в правильне русло, і я впевнений, що тепер ситуація покращиться", - каже він.