"Отруйна" мода

Для багатьох шоппінг є улюбленою формою проведення вільного часу. Великі будинки моди підлаштувалися до такого тренду й почали швидко викидати на ринок все нові й нові колекції. Молодій публіці, яка ганяється за модою і хоче носити лише найактуальніше, нині пропонують дешеву за собівартостю продукцію - так званий «fast fashion». Лише під маркою Zara, що належить до іспанському концерну Inditex, виробляється 850 мільйонів одиниць одягу на рік.

У п'ятницю, 23 листопада, активісти екологічної організації Greenpeace зібралися біля входу до магазину Zara в Гамбургу та розгорнули величезний плакат з написом «А чи знаєте ви брудну таємницю Zara?» Подібними акціями у багатьох інших містах екологи привертають увагу до свогонового дослідження. 141 зразок одягу відомих брендів, таких як Zara, Benetton, Tommy Hilfinger, Gap, C&A та H&M, проаналізували на вміст у них шкідливих хімікаліїв.

Канцерогени та гормональні речовини

Фахівець Greenpeace Кристіане Гуксдорфф пояснила Deutsche Welle, які речовини було виявилено: "Ми знайшли рештки миючих засобів, так званих оксіетилових нонилфенолів, що мають гормональну дію на людину. Крім того, залишки пом'якшувачів, що, як підозрюють, призводять до безпліддя. Ми навіть виявили частинки канцерогенних речовин з азофарбників".

Азофарбники – це синтетичні речовини з дуже інтенсивною фарбувальною дією. Окремі з них можуть спричинити отруєння та навіть захворювання на рак. У Німеччині використання таких фарб заборонено, але в багатьох європейських країнах, зокрема Україні, їх контролюють не так ретельно. Саме тому багато компаній у галузі „fast fashion“ переміщають виробництво до Азії, припускає Гуксдорфф: «В Азії виробляють не лише тому, що там дешевше, а й тому, що у Євросоюзі до підприємств висувають набагато суворіші екологічні вимоги".

Ризик для самих виробників

Поки що немає доказів того, що носіння футболки із вмістом таких речовин має безпосередні наслідки для здоров'я людини, зауважує Кристіане Гуксдорфф. Ризики радше непрямі. "У Німеччині та Європі в результаті прання одягу збільшується загальна кількість отруйних речовин у стічних водах, які можуть потрапляти до річок", - занепокоєна еколог.

Страшніші ризики становить виробництво такого одягу для самих виробників в Азії, котрі мають справу з отруйними хімікаліями щодня. До того ж багато текстильних фабрик в Індії та Китаї зливають стічні води без жодної фільтрації в річки. "Місцеві мешканці, можливо, їдять рибу з цих річок, отруюючи свій організм", - припускає Гуксдорфф.

Виробники реагують на критику

Великі будинки одягу не можуть зовсім не зважати на критику захисників довкілля. "Це те, що псує імідж",- вважає експерт Greenpeace. Та й тиск через соціальні мережі на виробників посилюється. "Споживачі пишуть: я хочу купувати ваші шмотки, але без отруйних хімікаліїв."

Іспанський концерн Inditex, дочірніми підприємствами якого є Zara та інші модні марки, в інтерв'ю Deutsche Welle запевнив, що ретельно контролює якість своєї продукції. Доля цього, мовляв, існує спеціальний відділ, який уповноважує лабораторії проводити відповідні аналізи. Ці аналізи засвідчили, що одяг "відповідає стандартам охорони здоров'я, гарантує безпеку своїх клієнтів та не шкодить екології".

Водночас Inditex заявив про свою готовність вести переговори з Greenpeace про взяття на себе добровільних зобов'язань: "Ми повторюємо, що готові вжити необхідних заходів, щоб у найкоротші терміни досягнути спільної мети – не мати жодних рештків небезпечних субстанцій в текстильній продукції". Зобов'язання очистити свою продукцію від отруйних частинок до 2020 року вже взяли на себе окремі виробники спортивних товарів – Puma, Adidas та Nike. Таким чином вони відреагували на акцію Greenpeace, розпочату 2011 року.

Як захиститися покупцеві?

Повного захисту від шкідливих хімікаліїв в одязі не буває, переконана Кристіане Гуксдорфф. Але хто хоче краще захищатися від них, має купувати сертифіковані екологічні марки. Менше отрути містить і ношений одяг, який вже прався й прасувався, його можна придбати в магазинах секонд-хенд. А для довкілля меншої шкоди завдають ті, хто зваженіше підходить до купівлі одягу, не купує надміру, натомість більш якісну текстильну продукцію.