ЄСПЛ: Росія контролює окупований Донбас з травня 2014 року

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі у своєму рішенні за справою "Україна та Нідерланди проти Росії" визнав її "частково прийнятною". Суд встановив, що "захоплені сепаратистами території на сході України з 11 травня 2014 року та щонайменше до 26 січня були під юрисдикцією Російської Федерації", йдеться у прес-релізі ЄСПЛ.

Таким чином ЄСПЛ визнав часові та територіальні межі окупації, здійснюваної Росією над окремими територіями на сході України. Після цього рішення Велика Палата може перейти до розгляду справи по суті за більшістю її пунктів.

Російські військові присутні на Донбасі з 11 травня 2014 року

Справа "Україна та Нідерланди проти Росії" об'єднує в собі три скарги. Дві з них "стосуються конфлікту на сході України за участю проросійських сепаратистів, який розпочався у 2014 році", а саме порушень статей Європейської конвенції з прав людини "сепаратистами "ДНР/ЛНР та військовими Росії", повідомляється у прес-релізі. У третій справі йдеться про збиття рейсу MH17 "Малайзійських Авіаліній" на сході України 17 липня 2014 року, що призвело до загибелі 298 осіб, серед яких 196 -  громадяни Нідерландів. Заявниками у цій справі виступають уряди України та Нідерландів, відповідачем - уряд Російської Федерації.

Встановлюючи дату 11 травня 2014 року як дату так званого ефективного контролю Росії над окупованими частинами Донецької та Луганської областей, суд взяв до уваги "присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014 року". 

Читайте також: Як до рук сепаратистів на Донбасі потрапляє важка зброя?

Судді також встановили, що "держава-відповідач мала значний вплив на воєнну стратегію сепаратистів", надавала їм зброю та військове обладнання "у значних масштабах від початку створення "ДНР" та "ЛНР" і в подальші місяці та роки", а також те, що російські військові "проводила артилерійські обстріли на запит сепаратистів". Таким чином, ЄСПЛ вирішив, що існує достатньо доказів, аби визнати скарги українського та нідерландського уряду прийнятними.

Розгляд справ проти Росії - наразі складне питання

Росію було виключено зі складу Ради Європи (РЄ) 16 березня минулого року через війну проти України. 16 вересня, через шість місяців після рішення про виключення, протягом яких тривав перехідний період, Російська Федерація офіційно припинила бути договірною стороною Конвенції, яка є базовим документом РЄ і, зокрема ЄСПЛ.  Це означає, що Росія більше не зобов'язана дотримуватися положень Конвенції і нести відповідальність за їх порушення ані за позовами громадян проти дій російської влади, ані за позовами проти неї інших країн. 

І хоча у Раді Європи не раз наголошували, що "Росія зобов'язана імплементувати всі рішення ЄСПЛ, які стосуються подій, котрі трапилися до 16 вересня 2022 року", проте правники стверджують, що ситуація з міждержавними заявами України проти Росії виглядає дещо складніше і має багато нюансів. "Росія, звичайно, не братиме участі у процедурі розгляду справ, суддя, обраний від РФ, також не буде присутній на засіданнях, хоча повинен згідно з Конвенцією, тому процедурних проблем дуже багато", - сказав в інтерв’ю DW професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері захисту прав людини. На його думку, загалом питання розгляду справ проти Росії після її виходу з Конвенції "складне як з точки зору його наслідків для суду, жертв порушень прав людини, так і для Ради Європи в цілому".

Дослідниця з Рурського університету, експертка з питань міждержавних позовів у ЄСПЛ Ізабелла Рісіні (Isabella Risinі) переконана, що міждержавні справи щодо Росії "будуть розглянуті Судом, навіть якщо це буде важко зробити і займе багато часу". "Я гадаю, що правосуддя має здійснитися, справи не можуть просто десь подітися, вони повинні бути розглянуті", - сказала Рісіні у коментарі DW.

На розгляді ЄСПЛ - п'ять скарг "Україна проти Росії"

Водночас мало хто сподівається на те, що у разі, якщо ЄСПЛ таки ухвалить рішення у справах "Україна проти Росії", вони будуть виконуватися. Адже у травні 2022 року Держдума РФ у першому читанні ухвалила поправки, згідно з якими рішення ЄСПЛ, винесені після 16 березня 2022 року, виконанню в Росії не підлягають.

Наразі на різних стадіях розгляду у ЄСПЛ, окрім справи "Україна та Нідерланди проти Росії" перебуває ще чотири скарги українського уряду на дії РФ. Зокрема, йдеться про так звану "Кримську справу", у  якій вже очікується рішення по суті.  Третя справа - про захоплення російськими спецпризначенцями українських моряків та суден у Керченській протоці у 2018 році. У четвертій заяві української сторони Росія називається причетною до цілеспрямованих убивств політичних опонентів.

Останню, п'яту скаргу проти Росії українська сторона направила до ЄСПЛ наприкінці червня 2022 року. У ній Київ обвинувачує російську владу у порушеннях Конвенції, спричинених незаконним вторгненням на суверенну територію України. Окрім цього, за інформацією пресслужби ЄСПЛ, на розгляді суду знаходить понад 8,5 тисяч індивідуальних заяв, "які, ймовірно, пов’язані з подіями в Криму, на сході України та в Азовському морі".