Енергокриза може призвести до деіндустріалізації Німеччини
7 листопада 2022 р.
Донедавна бізнес-модель багатьох німецьких фірм полягала у наступному: дешеві енергоносії постачає Росія, напівфабрикати та сировину - переважно Китай, а в Німеччині виготовляються високоякісні товари, які за високими цінами продаються на світовому ринку.
Розв'язана Росією війна проти України зруйнувала звичну схему. Здійснюються термінові спроби змінити курс, покрити потребу в газі завдяки прискореному спорудженню терміналів для приймання скрапленого природного газу (СПГ) і розвитку інфраструктури відновлюваної енергетики.
Читайте також: Не лише газ: від якої сировини та з яких країн залежить Німеччина
Негативний тренд
Багато особливо енергоємних підприємств скорочують виробництво і навіть частково його заморожують, щоб бодай у короткостроковій перспективі впоратися зі зростанням цін на енергію. "Німецький індустріальний майданчик опиняється під дедалі більшим тиском", - констатує експерт Федерального об'єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) Юп Ценцен (Jupp Zenzen). Це проявляється і в скороченні обсягу замовлень.
Тренд до скорочення виробництва намітився кілька років тому. Якщо у 2016 році індустріальне виробництво вносило 22,8 відсотка у ВВП Німеччини, то торік ця частка становила лише 20,8 відсотка. І цей тренд швидше за все продовжиться, застерігає аналітик Deutsche Bank Research Ерік Гейман (Eric Heymann): "Якщо через 10 років ми згадуватимемо сьогоднішню енергетичну кризу, то зможемо розглядати цей період як початок прискореної деіндустріалізації Німеччини".
Читайте також: Як у Німеччині заощаджують електроенергію
Фірми підуть туди, де дешевше енергія
Головний економіст Dekabank Ульріх Катер (Ulrich Kater) дотримується такої ж думки: "Енергоємні підприємства, що зараз скоротили виробництво, вже не повернуться до докризового рівня". Адже в інших частинах світу виробляти можна вигідніше. При цьому не йдеться про короткострокові зміни. Але коли йтиметься про майбутні інвестиції, рішення частіше, ніж раніше, ухвалюватимуться на користь, наприклад, США - внаслідок дешевшої, ніж у Німеччині, енергії.
Ситуацію ускладнює той факт, що через пандемію коронавірусу були порушені ланцюги поставок. Хоча внаслідок цього багато фірм вирішили більше виробляти у самій Німеччині, але справедливо і те, що більшого значення набуває локалізація виробництва. Це означає, що німецькі концерни, що мають заводські потужності у всьому світі, також робитимуть ставку на виробництво в інших країнах.
Читайте також: Китай хоче підкорити Європу електромобілями
Китай, своєю чергою, і далі відгороджуватиметься від решти світу й імпортуватиме дедалі менше, попереджає Катер: "Тим самим під загрозою опиняться робочі місця у німецькій промисловості".
Інфраструктурне гальмо
Але кинутий Китаєм та енергетичною кризою виклик виявив й інші вади німецького промислового майданчика. "Упродовж кількох років ми спостерігаємо ерозію якості цього майданчика", - каже головний економіст Commerzbank Йорґ Кремер (Jörg Krämer). В останні роки це прикривали хороші показники торгівлі з Китаєм, але тепер проблема проявляється повною мірою. Кремер вказує у цьому зв'язку на багато інфраструктурних недоліків, усунення яких забирає надто багато часу.
Так, правлячі у Німеччині партії хоч і пообіцяли в коаліційній угоді у перший рік свого правління забезпечити високі темпи розвитку інфраструктури, але відповідний законопроєкт ліберального міністра транспорту застряг у міжвідомчому узгодженні через заперечення "зелених" урядовців. Адже оперативна споруда СПГ-терміналів могла б стати прикладом швидкої процедури видачі відповідних дозволів без бюрократичної тяганини.
Читайте також: Коментар: Диверсифікація як ключ до енергетичної безпеки
Якщо такі проблеми не будуть вирішені, то великі концерни надалі створюватимуть менше виробничих потужностей та робочих місць у Німеччині. Проте для менших фірм це не вихід. "Для німецького середнього бізнесу, особливо для підприємств енергоємного сектора економіки, пристосування до нового світу енергетики стане таким викликом, з яким деякі не впораються", - переконаний Ерік Гейман із Deutsche Bank Research.