Е-декларування: ризики залишаються в дрібницях?

Український президент Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді зробити відкритим доступ до Єдиного державного реєстру декларацій не через рік, а вже зараз, але з низкою винятків. Свої пропозиції президент надіслав депутатам до заветованого ним закону про визначення порядку подання декларацій і закликав народних обранців ухвалити їх швидко. Депутати мають намір розглянути їх на наступному тижні.

Декларації мають биту відкритими, але не всі

"Обмеження неприйнятні. Декларації мають бути відкритими. Одразу. Не через рік. Уже зараз реєстр треба відкривати. Власне, із цією головною правкою закон має бути проголосований. Бажано швидко", - сказав Володимир Зеленський у своєму відеозверненні у вівторок вранці, 12 вересня. Ввечері того ж дня його пропозиції до нещодавно проголосованого закону з'явились на сайті парламенту. Президент пропонує Верховній Раді зробити відкритим доступ до реєстру декларацій, але водночас врахувати низку особливостей щодо певних груп декларантів.

Зокрема, у відкритому доступі не відображатимуться декларації, подані військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони, Збройних сил України та інших військових формувань. Крім цього, не відображатимуться декларації співробітників поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій, а також поранених, полонених, миротворців, осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Згідно з пропозиціями Зеленського, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій, має вилучити з відкритого доступу такі декларації на підставі письмового подання керівника держоргану, у якому проходить службу чи працює відповідний посадовець.

"Дуже чіткі рекомендації президента, які передбачають відкриття декларацій одразу після вступу закону в дію. Лишається невеликий перехідний період для того, щоб інституції влади, місцевого самоврядування дали перелік військовослужбовців, полонених, розвідників, людей на окупованих територіях та їхніх родичів для того, щоб декларації які були подані цими людьми раніше не відображалися публічно. З точки зору безпеки ці дані мають бути закритими, це нормальна логіка. Решта декларацій будуть доступні публічно", - прокоментував у розмові з DW пропозиції Володимира Зеленського заступник голови парламентського комітету з антикорупційної політики, депутат фракції "Голос" Ярослав Юрчишин. 

Президент також пропонує встановити, що з дня, наступного за днем припинення або скасування воєнного стану, НАЗК забезпечить відкритий доступ до декларацій, що містяться в Єдиному держреєстрі, всім особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Читайте також: Прирівнювання корупції до держзради. Що не так з ініціативою Зеленського?

Суспільний тиск спрацював - президент наклав вето

"Це те, чого з самого початку вимагала громадськість. У пропозиціях президента якихось пересторог, аби декларації знову були непрозорими, ми не побачили. Те, що було вето президента на ухвалений депутатами закон, добре, бо у депутатів немає консенсусу щодо цього, вони бояться відкритого декларування", - каже голова неурядової організації StateWatch Гліб Канєвський. Ухвалений Верховною Радою закон про визначення порядку подання декларацій, що передбачав відкриття публічного доступу до реєстру декларацій лише через рік, наштовхнувся на жорстку критику з боку українського суспільства. Петиція на сайті президента з вимогою накласти вето на цей закон за лічені години набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Зараз її підтримали майже 84 тисяч українців.

Ярослав Юрчишин прогнозує, що у понеділок, 18 вересня, комітету Верховної Ради з антикорупційної політики розгляне пропозиції Зеленського щодо негайного відкриття декларацій та рекомендує невідкладно проголосувати за них депутатам. На етапі голосування за пропозиції президента депутати не можуть вносити жодних правок до закону. Депутат вважає, що закон з правками президента Верховна Рада проголосує і вже на початку жовтня він набере чинності, а з листопада суспільство матиме доступ до відкритих декларацій, які подавалися ще до повномасштабного вторгнення Росії. При цьому, каже Юрчишин, в лютому українці зможуть порівняти декларації посадовців за 2021-2022 роки з попередніми, аби зрозуміти, хто міг незаконно збагатитися під час війни.

НАЗК підтримує вето та пропозиції президента. Водночас там застерігають, що можуть не встигнути за місяць закрити декларації тим категоріям, які пропонує президент. "Закриття цієї інформації могло б зайняти від пів року до року роботи не лише у спеціалістів НАЗК, а й у ІТ-департаменту міноборони", - цитує Forbes слова голови НАЗК Олександра Новікова. У НАЗК відомстві наголошують, що лише в окупованих Маріуполі, Бердянську, Генічеську, Мелітополі зареєстровано понад 17 тисяч декларантів (без врахування членів їхніх сімей). Всі їхні декларації, відповідно до пропозицій Зеленського, потрібно закрити до скасування воєнного стану.

Ярослав Юрчишин не розділяє таких побоювань НАЗК. "Це не настільки складний технологічний процес. НАЗК потрібно лише поставити галочку, аби декларація висвітлювалася публічно чи залишалася у закритій частині. НАЗК вже зараз, без ухваленого закону, може акумулювати інформацію про людей, декларації яких не потрібно відкривати", - вважає Юрчишин. Він переконаний, що тягнути з відкриттям реєстру декларацій не варто. Адже нещодавно Центр Разумкова провів соціологічне опитування, результати якого засвідчили, що 91,7 відсотка українців виступають за те, щоб державні службовці публічно декларували статки, набуті під час війни.

Читайте також:Справа Борисова, або Як унеможливити корупцію під час мобілізації? 

Чи залишилися шпарини для уникнення декларування?

Але не все так райдужно, як виглядає на перший погляд. Свої зміни щодо негайного відкриття реєстру декларацій президент подає до ухваленого закону. Окрім запропонованих ним змін, актуальним залишається те, за що раніше голосували депутати. Аналіз тексту цього закону показує, що там залишилися дрібні нюанси, які можуть суттєво вплинути на процес декларування та корупцію загалом, каже юридичний радник Transparency International Україна Олександр Калітенко. За його словами, згідно з ухваленим депутатами законом, зауваження НАЗК стали носити винятково рекомендаційний характер, що може послабити мандат Національного агентства з питань запобігання корупції.

Окрім цього, додана норма про те, що під декларування підпадають посадові особи публічного права, але законодавці забули додати до переліку цих осіб керівників та заступників департаментів юридичних підрозділів чи філій. "Деякі відокремлені підрозділи мають дуже великий мандат, через них проводять багато тендерів. Наприклад, "Укрзалізниця" чи "Енергоатом" має багато таких підрозділів, які проводять свої автономні від материнської структури закупівлі", - наголошує Калітенко.

Але й це ще не все. За словами Калітенка, в законі передбачено, що житло площею менше 75 кв. м, вартість за оренду якого посадовцю відшкодовує держава, не підлягає декларуванню. На його думку, це може "шкідливо відбитися на повноті заповнення декларацій". "Наприклад, нардеп декларує нерухомість в Одесі, а в Києві не декларує жодної. Але це виглядає нелогічно, що депутат кожного дня їздить 500 км на роботу". Раніше, коли виникала така невідповідність, можна було звернутися до НАЗК, каже Калітенко. Тепер же такої невідповідності просто не буде видно, нарікає представник Transparency International Україна.