1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Безпека харчуванняУкраїна

Чому міни ще роками гальмуватимуть експорт зерна з України

17 жовтня 2024 р.

Протипіхотні міни стали одним із найбільших викликів для українських аграріїв. Величезні ділянки родючої землі в Україні - "житниці світу" - непридатні для посіву. Що це означає для продовольчої безпеки?

https://p.dw.com/p/4lv6n
Розмінування в Україні
Розмінування в Україні може тривати роками, кажуть спеціалістиФото: Jose Colon/Anadolu/picture alliance

Україна стала найбільш забрудненою мінами країною з часів Другої світової війни, що загрожує глобальній продовольчій безпеці. Такі дані містяться у дослідженні Інституту глобальних змін Тоні Блера в Лондоні, проведеному спільно з міністерством економіки України.

Українським фермерам доводиться почасти "висмикувати міни голими руками" і ризикувати життям заради розмінування своїх полів після того, як ці землі перебували під окупацією російських військ, цитує "Донбас.Реалії" фермера з Кам'янки на Харківщині Володимира Корнійча в листопаді 2023 року. Фермерам цього села, як і багатьох інших, доводиться бороти з труднощами і після звільнення територій від російських військ. Багато з них засівають ще заміновані поля зерновими та олійними культурами.

Читайте також: Україна отримає від партнерів ще $35 млн на гуманітарне розмінування

Наскільки серйозний масштаб проблеми?

17 і 18 жовтня Швейцарія та Україна спільно проводять конференцію з протимінної діяльності в Україні UMAC2024 у місті Лозанні на Женевському озері. Її мета - допомогти Україні розмінувати близько 5 мільйонів гектарів - приблизно 10 відсотків орних земель. Крім того, близько 139,3 тисячі квадратних кілометрів, або чверть всієї території України, доведеться досліджувати на предмет забруднення мінами, боєприпасами, що не розірвалися під час бойових дій, та іншими вибуховими речовинами.

Міни, знайдені на Харківщині, 6 червня 2024
Українські фермери не можуть використовувати значні ділянки сільгосподарських земельФото: Jose Colon/Anadolu/picture alliance

Аграрний сектор вже давно є основною опорою економіки України, на нього до вторгнення Росії в Україну в 2022 році припадало близько 11 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП). Цей показник впав до 7,4 відсотка станом на кінець 2023 року.

Згідно з даними, представленими у дослідженні Інституту Тоні Блера, протипіхотні міни "знижують ВВП України на 11,2 мільярда доларів США (10,27 мільярда євро) щороку, що еквівалентно приблизно 5,6 відсоткам ВВП у 2021 році". Основна частина втрат, як ідеться у документі, спричинена скороченням експорту сільськогосподарської продукції та є головною причиною зростання торговельного дефіциту України.

Читайте також: Штучний інтелект допомагатиме в розмінуванні України

Зусилля з розмінування

Проблема протипіхотних мін в Україні робить малоймовірним те, що експорт продовольства з країни найближчим часом досягне довоєнного рівня, навіть у тих регіонах, звідки російські війська відступили.

Mriya Aid - канадська організація, яка допомагає українцям у розмінуванні. Вона не працює безпосередньо з фермерами, але підтримує навчання українських саперів, надаючи кошти та обладнання для розмінування по всій Україні.

Розмінування, здійснюване 65-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ
Очищення орних земель - затратний, складний та тривалий процесФото: Andriy Andriyenko/SOPA Images/Sipa USA/picture alliance

Голова правління Mriya Aid Леся Ґрейнджер розповіла DW, що розмінування також має вирішальне значення, аби запобігти подальшій шкоді довкіллю, зокрема "потраплянню токсичних хімікатів у ґрунт і воду чи викиду унаслідок вибухання шкідливих часток в атмосферу".

Завдяки величезним масивам родючих чорноземів Україну здавна називають "житницею світу". Таким чином, очищення землі від мін та іншого забруднення, спричиненого війною, має ключове значення для відновлення її ролі провідного експортера зерна. Понад 90 відсотків загального експорту української пшениці в період з 2016 по 2021 рік прийшлося на країни Азії та Африки. Однак після вторгнення 2022 року війна зробила майже чверть посівних площ непридатними для посівів.

Читайте також: У ДСНС назвали три найбільш заміновані області України

Яка ситуація на світовому ринку продовольства?

І все ж, Україна залишається серед основних виробників продовольства для світу. За даними Української зернової асоціації (УЗА), протягом маркетингового сезону 2023/24 років - 12-місячного періоду, коли вирощується, збирається та продається врожай - Україна експортувала 57,5 ​​мільйона тонн зернових та олійних культур до Іспанії, Єгипту та Індонезії, які стали найбільшими імпортерами української пшениці цього сезону.

Ситуація є особливо складною для деяких африканських країн, як Єгипет і ДР Конго, які понад 75 відсотків свого зерна імпортують з України та Росії.

Після повномасштабного вторгнення в Україну світовий індекс цін на продовольство зріс на 12,6 відсотка з лютого по березень 2022 року, згідно з даними, зібраними Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), це найвище місячне зростання з моменту запровадження ФАО цього індексу в 1990-ті роки.

У 2023 році Україна знову досягла значного прогресу в збільшенні експорту зерна завдяки угоді з Росією за посередництва ООН та Туреччини. Це дозволило експорт з українських портів. Після того як Росія в серпні 2023 року вийшла з угоди, Україна запровадила новий експортний коридор своїм західним узбережжям, що пролягає через територіальні води Румунії та Болгарії.

Загроза ослаблення українського експорту до африканських країн, однак, залишається "значною", йдеться у звіті Групи Африканського банку розвитку. Середня інфляція споживчих цін в Африці зросла приблизно до 17 відсотків у 2023 році. У той час як Східна Африка зафіксувала найвищу інфляцію на рівні 26,5 відсотка, а в деяких країнах, наприклад у Судані, інфляція досягла екстремального рівня у понад 200 відсотків.

Голова Центру досліджень і трансферів Гамбурзького університету прикладних наук Волтер Ліл каже, що такі країни як Алжир і Лівія змогли пом'якшити наслідки зростання цін на продукти харчування завдяки більшим доходам від експорту нафти та газу. Але для Ємену, Лівану або Судану "міжнародна допомога продовольством залишається критичною", сказав він DW.

Читайте також: Кількість цивільних жертв мін в Україні зросла у 10 разів у 2022 році

Скільки часу знадобиться для відновлення українського аграрного експорту?

Український економіст Олег Пендзин каже, що протипіхотні міни є лише однією з багатьох проблем українського сільськогосподарського сектору. "Ви можете розмінувати й отримати міжнародне фінансування, але навіть після розмінування є дрони, що можуть атакувати і наражати співробітників на небезпеку", - сказав він у розмові з DW.

Пендзин додає, що важливим є відновлення водопостачання та відбудова Каховського водосховища, зруйнованого в червні 2023 року, яке забезпечувало водою Крим, Запорізьку атомну електростанцію та весь регіон.

Крім того, війна призвела до дефіциту робочих рук в аграрному секторі. "Якщо люди втекли чи були мобілізовані, земля простоює. Розмінована чи ні, господарювати вже немає кому. Села на сході України порожні, залишилися самі літні жителі", - констатує економіст.

Коли Україна зможе розмінувати ці території, наразі залишається незрозумілим. Навіть українські посадовці розходяться в оцінках: міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що розмінування може тривати 10 років, тоді як колишній міністр оборони Олексій Резніков називав цифру 30 років.

Таким чином, війна в Україні надалі "погіршуватиме продовольчу безпеку", вважає Волтер Ліл. "Особливо в країнах, де населення є вразливим до економічних коливань, зростання цін на зерно, рослинні олії та добрива призведе до підвищення цін на продовольство, до зростання інфляції та потенційної політичної нестабільності".

Розмінування рідної Київщини замість продажів

DW Akademie | Volontariat Jahrgang 2024 - 2025 | Anna Chaika
Анна Чайка Мультимедійна журналістка, що займається соціально-політичними темами.
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій