Чому в Білорусі немає справ про катування протестувальників

Понад пів року у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікацій підсумків президентських виборів. Щонеділі в країні затримують десятки, а то й сотні людей. Непоодинокими є випадки катувань затриманих. За офіційними даними, до слідчого комітету надійшло близько 1800 заяв про тортури і побиття демонстрантів правоохоронцями. Однак досі за ними не порушено жодної кримінальної справи, а через нові зміни в процесуальному законодавстві ця процедура може затягнутися на невизначений час. Що відбувається з заявами про катування і які перспективи того, що кримінальні справи щодо силовиків будуть відкриті, DW запитала у білоруського адвоката Сергія Зікрацького.

DW: Ви представляєте людей, які постраждали від дій силовиків під час акцій 9-11 серпня. Розкажіть докладніше про ці справи.

Сергій Зікрацький: Двоє моїх клієнтів подавали заяву до слідчого комітету Білорусі за фактами катувань та побиття. Одного дуже сильно побили ще у райвідділку, пофарбували йому волосся, а потім частину голови поголили. Його побили так сильно, що вже з Окрестіна (ізолятор тимчасового утримання у провулку Окрестіна у Мінську. - Ред.), куди його доставили, його забрала швидка.

Другий мій клієнт був поранений гумовою кулею, і очевидно, що постріли були здійснені умисно. Силовики зупинили його автомобіль і почали стріляти, коли мій клієнт ще був усередині, причому пострілів було кілька. Однак на жодну з цих заяв нам поки не відповіли - ні про порушення кримінальної справи, ні про відмову її відкрити.

З часу тих подій минуло вже майже пів року. Чому справи досі не порушені?

Мої клієнти ніколи не мали особливих ілюзій щодо того, що справи за їхніми заявами будуть порушені. Нашим завданням було подати заяву, щоб зафіксувати всі ці факти у сподіванні, що ми повернемося до цих випадків, коли ситуація зміниться. Найближчим часом ми плануємо подати формальні запити до слідчого комітету, щоб з'ясувати, як йдуть справи і на якому етапі наші заяви, але поки що ми цього ще не зробили.

У цілому ж процес відкриття кримінальних справ виглядає наступним чином. Після подання заяви за фактом тортур і катувань слідчий комітет починає дослідчу перевірку. Спершу він опитує заявника про суть поданої заяви про порушення кримінальної справи, призначає судмедекспертизу і організовує перший огляд судмедекспертом. Результатів цієї судмедекспертизи у заявників в більшості випадків немає, і навіть якщо заявник просить її надати, йому відмовляють, оскільки перевірка ще не завершена.

Після цього можна подавати клопотання, щоб долучати або витребувати докази, просити викликати і допитати свідків, якщо вони є. Однак слідчий сам вирішує, чи задовольняти клопотання, і у нас немає ніяких важелів впливу на слідство. До завершення перевірки ми навіть не знаємо, чи задоволені наші клопотання, і не можемо ознайомитися з матеріалами справи.

На своїй сторінці в Facebook ви написали про зміни цього процесу. У чому конкретно вони полягають?

Були внесені зміни до Кримінально-процесуального кодексу в тій його частині, де йдеться про призупинення дослідчої перевірки. Її термін становить три місяці, але в деяких випадках вона може бути припинена - наприклад, для проведення експертизи. До змін у КПК перевірку можна було призупинити максимум на три місяці. За цей час експертизу потрібно було завершити, але навіть якщо цього не відбувалося, слідчий повинен був відновити перевірку і ухвалити якесь процесуальне рішення.

Тому ми завжди розуміли: три місяці на дослідчу перевірку, плюс, можливо, ще три місяці на її призупинення, значить, максимум, через шість місяців у нас має бути документ, з яким ми можемо працювати, - або кримінальна справа порушується, або ми отримуємо відмову в її порушенні. А нові зміни до Кримінально-процесуального кодексу дозволяють в деяких випадках призупиняти дослідчу перевірку на необмежений термін. У такій ситуації нас можуть лише повідомити про припинення перевірки, не надавши нам жодних документів. І тоді ми взагалі нічого не можемо зробити.

Коли були внесені ці зміни до КПК?

Олександр Лукашенко підписав закон про внесення змін до Кримінального кодексу і до Кримінально-процесуального кодексу 6 січня 2021 року. Він був опублікований 13 січня, і в ньому вказується, що більшість змін до КПК набирають чинності через три місяці після офіційного опублікування, тобто 14 квітня.

Але є цікавий нюанс - закон передбачає, що зміни за термінами призупинення дослідчої перевірки набирають чинності відразу після офіційного опублікування, тобто, 14 січня. Шестимісячний термін з часу перевірок подій 9-11 серпня 2020 року закінчується 9-11 лютого. Але через те, що багато з них ще не завершені, у слідчих органів з'явилася можливість використовувати цю норму і припиняти дослідчу перевірку необмежену кількість разів на необмежений термін.

Як ви вважаєте, кримінальні справи про тортури і побиття все ж таки вдасться порушити?

Я сподіваюся, що ми доб'ємося того, що перевірки будуть завершені, кримінальні справи порушені і розслідувані, а винні будуть притягнуті до відповідальності. Це обов'язково станеться - якщо не зараз, то пізніше.