Членство Фінляндії у НАТО вже не за горами?

Де зупиниться Кремль? Навіть у такій країні, як Фінляндія, яка має чималий досвід "розкодування" сигналів Росії, цього ніхто не береться сказати.

Східний кордон Фінляндії довжиною у понад 1300 кілометрів є найдовшим кордоном Європейського Союзу з Росією. Після закінчення Другої світової війни між країнами встановився мир. Але тепер, коли Росія неспровоковано атакувала іншого свого суверенного сусіда - Україну, - фіни приділяють набагато більше уваги темі власної безпеки.

Ми вирушаємо до найближчого до Гельсінкі прикордонного пункту пропуску Ваалімаа. Капітан Юссі Пеккала розповідає, що з моменту вторгнення Росії в Україну у лютому ситуація тут стабільна, якщо не брати до уваги, за його словами, відносно невелику кількість українців і росіян, що втікають від конфлікту.

Бути насторожі тут норма

"Звичайно, ми готові і готуємось до різноманітних ситуацій. Я б не сказав, що це "тривожний стан", але якщо ситуація змінюється, то саме з прикордоння ці зміни помітно найперше", - сказав він DW.

Будь-які зміни у ситуації у Фінляндії вважають вкрай небажаними для себе, адже у Гельсінкі десятиліттями працювали над підтримкою тонкого геостратегічного балансу, утримуючись від приєднання до військових альянсів, одночасно розвиваючи гуманітарні відносини з Москвою та розбудовуючи добре оснащену і висококваліфіковану армію.

Досі фіни вважали, що не потребують взаємних гарантій безпеки від країн-членів НАТО, адже більшість населення послідовно відхиляла ідеї щодо членства в Альянсі. Так було до 24 лютого, тобто, до початку нападу Росії на Україну.

Читайте також: Військова активність Росії: як реагують країни Скандинавії

Раптово, але й очікувано

Згідно з опитуванням національного мовника YLE, останніми тижнями зафіксовано раптову зміну настроїв. Так, 53 відсотки респондентів висловилися за вступ до НАТО. У березні цей показник зріс ще вище - до 62 відсотків.

Міністр оборони Фінляндії Антті Кайкконен заявив, що причини такої "величезної" підтримки НАТО є цілком зрозумілими. "Люди думали, що у 2020-х роках ми житимемо у мирні часи, але зараз маємо війну посеред Європи, не так далеко від Фінляндії", - сказав він DW на початку цього місяця після переговорів у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. У зустрічі брав участь і його шведський колега.

Кайкконен додав, що в квітні фінський уряд представить парламенту оновлену оцінку зміни безпекової ситуації. Тож очікуються серйозні дебати щодо можливого членства в НАТО. Багато хто прогнозує, що наслідком парламентських та громадянських дебатів з цієї теми стане прагнення Фінляндії отримати членство.

Читайте також: Коментар: Путін жене фінів у НАТО

Спогади про Зимову війну досі леденять душу

Для фінів переосмислення ризиків для незалежності - це не лише про майбутнє, але й про минуле. Радянський Союз вторгся у Фінляндію в 1939 році. Під час Зимової війни, як і зараз в Україні, Москва виправдовувала напад тим, що це Фінляндія її спровокувала. Фіни зберегли свою незалежність величезною ціною життя, території та добробуту, воюючи фактично самостійно.

Відтоді вони не полишали готовності у разі потреби все повторити. Головна концепція - загальнонаціональна "територіальна самооборона". Тож держава готує доросле населення до стійкості у разі виникнення будь-якої надзвичайної ситуації, спричиненої природними катаклізмами, аваріями або ж сусідом, готовим порушити державний кордон.

Читайте також: Нейтралітет для України на переговорах про мир. Чи це можливо?

Фінські резервісти завжди у найкращій формі

У Вантаа, передмісті Гельсінкі, військові резервісти тренуються, щоби підтримувати свої стрілецькі навички у найкращій формі. За останній місяць тут стало особливо людно: при цьому різко зросли як відвідування курсів самооборони, так і навчання для військових резервістів.

Голова клубу резервістів Вантаа Антті Кеттунен розповідає, що за перші два тижні після російського вторгнення в Україну кількість членів зросла на 20 відсотків до 250 осіб. "Нічого подібного раніше ми не бачили", - ділиться він.

"Ситуація в Україні показує, що можливо все. Треба бути напоготові", - погоджується голова Асоціації фінських резервістів Мінна Ненонен, але додає, що панічних настроїв немає. "Люди націлені на те, щоби вижити. А тепер саме настав час цьому вчитися".

Читайте також: Австрійський історик про те, чи пасує Україні нейтральний статус

Погрози з Москви

Але посилення обороноздатності, передбачене 5 статтею договору НАТО про взаємну оборону, таїть у собі й ризики, які досі утримували Фінляндію від прагнень членства. Та останнім часом Москва вже неодноразово прямо погрожувала "серйозними політичними та військовими наслідками", якщо Фінляндія таки вирішить подати заявку на членство в Альянсі. Міністр оборони Кайкконен каже, що у Гельсінкі ставляться до цього серйозно. "Росія б так чи інакше відреагувала. Але як це виглядало б на практиці сказати неможливо", - зазначив він.

З огляду на цю невизначеність, парламентський радник з питань зовнішньої політики Анрі Ванханен каже, що у питанні членства в НАТО для фінів настав момент істини -  "зараз або ніколи". "Якщо ми не приєднаємося, то треба знайти цьому пояснення. Що буде опорою нашої безпеки в майбутньому? Чи буде достатньо нашої тісної міжнародної оборонної співпраці з ЄС? Ми не знаємо", - каже він.

Ванханен вважає, що членство Фінляндії вигідне і НАТО. "Ми не споживачі безпеки", - сказав він і пояснив, що завдяки тому, що армія Фінляндії добре підготовлена у повній відповідності до стандартів НАТО, а також завдяки ключовій географічній позиції, "ми фактично є гарантами безпеки".

Читайте також: "Фінляндизація" України: чи потрібен такий "нейтралітет" Києву (відео)

Росія шукає привід?

Оскільки національні дебати щодо безпеки розгортаються у країні динамічно, Росія може спробувати бути на крок попереду, оцінює директорка з досліджень і аналізу Європейського центру з протидії гібридним загрозам Ханна Сміт. Вона, зокрема, вказує на повідомлення у соцмережах російського посольства в Гельсінкі від 16 березня.

"Шановні співвітчизники! Про випадки порушення прав, дискримінації та розпалювання ненависті відносно громадян Російської Федерації та носіїв російської мови просимо повідомляти у консульський відділ посольства", - йшлося в оголошенні.

Сміт нагадує, що приводом до російського вторгнення в Україну були твердження Володимира Путіна, що там буцімто утискають російськомовних, тому потрібно втрутитися, щоб "захистити" їх. "Навіть якщо ви знаєте, що це не так, що це робиться для перевірки реакції, це все одно пробуджує фактор страху. Нам дуже важливо пам'ятати, що це свідомий хід", - прокоментувала вона DW.

Хоча фіни також добре підготовлені для боротьби з дезінформацією, Сміт вказує на виклики, які ще попереду. За її словами, доля України показала фінам, що все це "серйозно, це реально, і це може статися навіть з Фінляндією". Дослідниця прогнозує, що у підсумку Фінляндія все ж приєднається до НАТО. "Якщо над Європою нависне нова залізна завіса, то фіни сподіваються опинитися на її західному боці", - підсумовує вона.