Як в Україні (не) конфіскують підсанкційні активи

Служба безпеки України і Державне бюро розслідувань взялися "мінімізувати вплив РФ на енергосистему" країни. Так пресслужба СБУ на своєму сайті прокоментувала обшуки, які  наприкінці листопада співробітники цих двох правоохоронних органів провели у київському офісі групи енергетичних компаній - "ВС Енерджі". Слідство ведеться одразу за десятьма статтями кримінального кодексу - зокрема, за підозрою у створенні злочинної організації, шахрайстві, відмиванні грошей, фінансуванні тероризму, а також посяганні на територіальну цілісність України.

Бізнесмен і віцеспікер, який хоче "лікувати" українців

До групи "ВС Енерджі" входять п'ять енергорозподільних компаній: "Житомиробленерго", "Херсонобленерго", "Кіровоградобленерго", "Чернівціобленерго" і "Рівнеобленерго". ДБР, згідно з власним повідомленням, "перевіряє причетність" до цих активів заступника голови Держдуми Росії Олександра Бабакова. Російському політику вже оголошено про підозру у посяганні на територіальну цілісність України. Як російський парламентарій він голосував свого часу за анексію Криму і за цьогорічну анексію чотирьох областей на сході і півдні України. Бабаков - переконаний прихильних воєнного вторгнення в Україну, яке він називає "закономірною реакцією на те, що коїлося роками". Віцеспікер Держдуми каже, що "українців треба лікувати", заявляє про "відразу до українськості" і про те, що готовий "віддати для перемоги все".

Чи мав при цьому на увазі Бабаков і свої бізнес-активи, із заяв російського політика не випливає. У всякому разі для націоналізації майна Бабакова, якщо вдасться довести, що це справді його майно, у Києва є не лише політичні аргументи, але й юридичні підстави. Кілька місяців тому впливовий російський політик був внесений до санкційного списку, затвердженого Радою національної безпеки і оборони України. Згідно з українським законодавством, рішенням суду майно підсанкційних осіб може бути націоналізоване, якщо воно належать особам, які "своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України" або значною мірою сприяли, в тому числі шляхом фінансування, вчиненню таких дій іншими особами.

Разом з Бабаковим під санкції потрапили також Євген Гінер і Михайло Воєводін, яких у ЗМІ часто називають бізнес-партнерами російського віцеспікера. СБУ прямо називає Бабакова "бенефіціаром однієї з енергетичних компаній, яка працює в Україні". Під опис у пресрелізі компанії, яка має активи у Житомирській, Херсонській, Кіровоградській, Чернівецькій, Рівненській областях, підпадає лише "ВС Енерджі". Іншим співвласником стратегічного активу в енергетиці спецслужба, не згадуючи прізвища, називає "власника футбольного клубу ЦСКА". Багаторічним співвласником і президентом цього армійського клубу з Москви є Євген Гінер. 

"Не росіяни, а громадяни ЄС"

За поданням правоохоронних органів акції "ВС Енерджі" у листопаді були арештовані рішенням суду у Києві. Однак крім арешту, закон про санкції дає підстави і для націоналізації майна осіб, які є загрозою для нацбезпеки. СБУ, яка ініціювала внесення згаданих росіян до санкційного списку, не відповіла на запитання DW, чи планує спецслужба ініціювати в рамках РНБО націоналізацію обленерго, контрольованих групою "ВС Енерджі". 

Першим прецедентом націоналізації підсанкційних активів стало майно російського олігарха Володимира Євтушенкова. 9 грудня голова Фонду державного майна України Рустем Умєров повідомив, що уряд передав у власність фонду 17 об'єктів нерухомого майна та частки корпоративних прав 5 підприємств Євтушенкова, які у вересні були конфісковані рішенням Вищого антикорупційного суду за поданням мінюсту. Саме така процедура націоналізації власності підсанкційних осіб передбачена законодавством. У фонді держмайна наголошують, що конфісковані у росіянина активи будуть продані, а отримані кошти скеровуватимуть на посилення обороноздатності та відбудову України.

Однак у випадку "ВС Енерджі" уряд поки мовчить щодо націоналізації. Спершу треба буде довести у суді, що власниками дійсно є підсанкційні росіяни. Натомість, згідно з реєстрами корпоративних прав, власниками групи рівними частками по 20 відсотків є двоє громадян Німеччини і троє громадян Латвії. У заяві на сайті "ВС Енерджі" наголошується, що ці громадяни вже понад 8 років "володіють і користуються всіма юридичними та бенефіціарними правами". Бабаков і Воєводін, зазначено у заяві, ніколи не володіли акціями компаній групи. У "ВС Енерджі" визнають лише, що бенефіціаром цих активів раніше був Євген Гінер, який, однак, "перестав бути акціонером групи у 2014 році як юридично, так і фактично".

Родичі, знайомі та салон гральних автоматів

Ця ситуація - симптоматична. За останні роки ціла низка активів в Україні - чи то фактично, чи лише на папері - змінила російських власників на громадян ЄС. Як правило, йдеться не про відомих бізнесменів, а про юристів, бізнес-консультантів чи просто людей, про яких немає інформації у відкритих джерелах. Внесені у травні зміни до санкційного законодавства дають можливість стягувати на користь держави і майно, оформлене на третіх осіб чи на "підставні" компанії, зазначила у коментарі DW голова аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей" Тетяна Хутор. "Для цього потрібно встановити зв’язок між власником майна та підсанкційною особою. Ці особи мають бути пов’язані між собою через робочі або сімейні відносини, через дружні стосунки або у будь-який інший спосіб, який би доводив, що цілком можливо, що підсанкційна особа знала про цю третю особу", - пояснює експертка.

У випадку "ВС Енерджі" обставини виглядають так. Після 2014 року в українських реєстрах корпоративних прав зв'явилася інформація, що бенефіціарними власниками, які стоять за ланцюжком фірм у різних юрисдикціях, на які оформлені українські обленерго, є п'ятеро громадян ЄС. Зокрема, 20 відсотків "ВС Енерджі" належать Марині Ярославській з Берліна. Яким бізнесом раніше займалася ця жінка широкому загалу невідомо. Ярославська при реєстрації майнових прав на частку у "ВС Енерджі", як свідчать дані в українському реєстрі компаній, вказала адресу на Фінкенштрасе у Берліні. Проаналізувавши німецьку базу корпоративних прав, DW з'ясувала, що принаймні станом на 2007 рік у тому самому ж приватному будинку на Фінкенштрасе проживав президент ЦСКА Євген Гінер, а також його син Вадим Гінер. Це виплаває з архівних даних про реєстрацію фірми MMK Hausverwaltungsgesellschaft, яка займалася нерухомістю і якою Гінер-старший володів разом зі своїм давнім бізнес-партнером Михайлом Воєводіним.

Іншим співвласником української "ВС Енерджі" вказаний ще один мешканець Берліна Олег Сізерман. Згідно з реєстром компаній Німеччини, у Сізермана з 2002 року є бізнес - він є власником фірми, якій у німецькій столиці належить невеликий салон гральних автоматів. Крім того, Сізерман - давній знайомий Євгена Гінера і Михайла Воєводіна. З 2004 по 2019 рік Сізерман був директором нині вже ліквідованої берлінської компанії з управління нерухомістю VOGIS Grundstücks- und Handels-GmbH, власниками якої були Гінер і Воєводін.

За які гроші куплено?

Як зазначає юристка Тетяна Хутор, для визначення чи є номінальний власник також і фактичним інвестором, суд може врахувати і майновий стан. "Потрібно встановити факт того, що третя особа не могла за власні кошти придбати майно, власником якого вона є. Це можуть бути наявні банківські виписки по рахункам або інша інформація, якщо її можна буде отримати через, наприклад, різні запити до податкових органів", - пояснює юристка.

Максимальний прибуток грального салону Олега Сізермана становив 42 тисячі євро, як випливає з наявної у публічному доступі звітності за 2010 рік. Загальна вартість цього "активу" - менше 100 тисяч євро, зазначено у звіті. Натомість вартість українських обленерго, якими володіє "ВС Енерджі", за даними Фонду держмайна, на момент приватизації двадцять років тому становила у перерахунку за діючим на той момент курсом близько 100 мільйонів доларів. Берлінському власнику салону гральних автоматів Сізерману належать 20 відсотків "ВС Енерджі".

Мало інформації у відкритих джерелах і про інших акціонерів "ВС Енерджі" - трьох громадян Латвії, яким також належать по 20 відсотків компанії. Двоє з них згадуються у контексті скандалу щодо Panama Papers. Згідно "Панамськими документами", на які посилається у своєму розслідуванні Центр дослідження корупції і організованої злочинності (OCCRP), латвійці станом на 2011 рік в інтересах Олександра Бабакова керували офшорною компанією з Британських Віргінських Островів, створеною 2005 року. 

Читайте також: Кабмін ухвалив рішення про конфіскацію російського майна та активів в Україні

Важка робота у багатьох країнах

За словами голови "Інституту законодавчих ідей", справа у таких випадках для правоохоронців ускладнюється ще й тим, що треба не лише зібрати дані про зв'язки номінальних власників з ЄС з особами із санкційного списку, але й довести, що росіяни через формальних власників "вчиняють дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження активами". Без інтенсивної взаємодії з європейською групою Freeze and Seize Task Force, з американською KleptoCapture і експертним центром Світового банку Combating Kleptocracy Cell не обійтися наголошує Хутор і застерігає: рішення ВАКС про конфіскацію можуть бути оскаржені власниками у міжнародних арбітражах. "Перспективи України в міжнародних спорах з російськими інвесторами та інвесторами третіх країн, щодо яких було застосовано конфіскацію активів, є доволі неоднозначними та ризикованими", - застерегла експертка к коментарі для DW. Вона застерігає, що конфіскація з огляду на такі ризики має бути бездоганно юридично обґрунтована, зокрема й у співпраці з міжнародними партерами.

Саме тут можуть виникнути найбільші проблеми, побоюється голова громадянської організації StateWatch Гліб Каневський. "Для того, щоби зібрати докази, треба звертатися, скажімо, до компетентних органів Німеччини і Латвії. Як показує досвід, міжнародна правова співпраця щодо пошуку і повернення активів налагоджена в українських правоохоронних органах погано", - констатує Каневський. Він нагадує, що з закордону за понад вісім років так і не повернуті кошти людей з оточення експрезидента Віктора Януковича, заморожені на виконання санкцій.

Гліб Каневський координує проєкт StateWatch з виявлення підсанкційних активів росіян. Зі свого досвіту експерт сказав у розмові з DW, що українська влада зможе довести конфіскацію ключових активів росіян в Україні до результату, якщо президент Володимир Зеленський особисто контролюватиме цей процес. "Зеленський має зробити це питання пріоритетом. Адже він вимагає у Заходу конфіскувати заморожені активи росіян і передати їх на відбудову України. Якщо Україна сама не конфісковуватиме активи росіян, то навіщо цей головний біль західним партнерам?" - запитує експерт.

На його думку, пришвидшити процес конфіскації можна було би, якщо внести у санкційні списки і номінальних власників активів. "Якщо власників компанії - незалежно від того, чи це росіяни чи громадяни ЄС - обґрунтовано підозрюють у посяганні на територіальну цілісність України, то з точки зору санкційного законодавства, немає принципової різниці, чи є вони фактичними, чи лише номінальними власниками", - зазначає керівник StateWatch. Каневський зазначає однак, що внесення громадян ЄС у список досі не має прецедентів. Щоб уникнути політичних ризиків такого кроку, треба зібрати дуже переконливі докази, додає експерт.

Група "ВС Енерджі", своєю чергою, у заяві на своєму сайті запевняє про "повну відповідність, прозорість та легітимність діяльності групи в Україні".