Лукашенко проти "Східного партнерства": які наслідки?

Білорусь призупиняє свою участь в ініціативі "Східне партнерство", не виконуватиме угоду про реадмісію з ЄС та відкликає посла з Брюсселя. Ці заходи 28 червня оголосив МЗС Білорусі та назвав їх "вимушеним реагуванням" на санкції Євросоюзу. Які практичні наслідки це матиме?

Читайте також: Що варто знати про четвертий пакет санкцій ЄС щодо Білорусі

Білорусь і "Східне партнерство"

"Східне партнерство" (СхП) - ініціатива Євросоюзу, спрямована на поглиблення зв'язків з шістьма країнами. Крім Білорусі, це також Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан і Вірменія. 

Нагадаємо, що Євросоюз у жовтні й так скоротив двосторонню співпрацю з центральною білоруською владою та фактично призупинив діалог з Білоруссю в рамках СхП на політичному рівні. У тодішньому рішенні Ради ЄС однак наголошувалось, що співпраця з Білоруссю "на неполітичному рівні" не припиняється. Виключенням стануть лише організації, відповідальні за порушення прав людини.

Щоправда, основна складова "Східного партнерства" - не політичний діалог, а практичні програми та проєкти. Їх веде та фінансує передусім сам Євросоюз. Один з таких проєктів - підтримка малого та середнього підприємництва, зокрема наданням кредитів у місцевій валюті. За 2019 рік, наприклад, білоруські підприємці отримали за допомогою ініціативи EU4Business позик у розмірі 11 мільйонів євро.

Зупиняти ці програми у Євросоюзі не мають наміру. "Білорусам і далі буде пропонуватися можливість участі у європейських програмах обміну, таких як Erasmus +, Horizon Europe чи ініціативах "Східного партнерства", - зазначається у жовтневому рішенні Ради ЄС, яка визначає політику щодо Білорусі.

Така позиція не змінилася і після оголошення Мінськом виходу зі "Східного партнерства". "Наша співпраця з білорусами, з білоруським громадянським суспільством, аналітичними центрами та представниками незалежних ЗМІ триватиме також і в рамках проєктів "Східного партнерства", - заявила кореспонденту DW речниця ЄС із зовнішньополітичних питань Набіла Массралі.

Вона додала, що ЄС шкодує через рішення режиму Олександра Лукашенка призупинити участь у СхП. Массралі нагадала, що ця ініціатива спрямована на поглиблення та зміцнення відносин між ЄС, його державами-членами та країнами-партнерами з кінцевою метою - принести конкретну користь громадянам цих країн.

Читайте також: На що перетворюється Білорусь і де місце Лукашенку - дебати в Європарламенті

Що буде з угодою про спрощення видачі віз білорусам?

Також Мінськ почав "реалізацію процедури призупинення дії" угоди про реадмісію з Євросоюзом. Ідеться про зобов'язання Білорус приймати назад своїх громадян, якщо у них нема права перебувати у ЄС, або ж громадян третіх країн, які незаконно в'їхали на територію об'єднання з Білорусі. Особливу гостроту рішення влади Білорусі набуває на тлі обвинувачень режиму Лукашенка з боку Литви у навмисному відправленні мігрантів з Близького Сходу через кордон між двома країнами.

Для білорусів, однак, важливіший інший аспект, а саме, що угода про реадмісію була умовою укладення іншої угоди - про спрощення видачі віз. Завдяки їй громадянам Білорусі простіше отримати шенгенські візи. І платять вони за них 35, а не 80 євро.

Чи означає призупинення угоди про реадмісію, що білорусам доведеться більше платити за візи? Сам документ про спрощення візового режиму передбачає, що кожна його сторона може призупинити дію усієї угоди, її частини або цілком її денонсувати. Утім, у ньому нічого не говориться про призупинення дії спрощеного візового режиму залежно від того, чи виконує Білорусь свої зобов'язання щодо реадмісії. Набіла Массралі підтвердила, що призупинення угоди про реадмісію не означає автоматичного призупинення візової угоди.

Очевидно, що позбавляти білорусів спрощення візового режиму Брюссель не збирається. "ЄС шкодує, що білоруський режим вирішив запустити процедуру призупинення угоди про реадмісію, яка набула чинності лише минулого року", - заявила Массралі. "Слід нагадати, що угода про спрощення видачі віз є одним з найважливіших інструментів підтримання сильних зв'язків між людьми в ЄС і Білорусі (...) Дії режиму Лукашенка ізолюють країну, але ми робимо все можливе, щоб білоруси не були ізольованими", - наголосила речниця ЄС.

Чи дійде до взаємного вислання дипломатів між ЄС і Білоруссю?

МЗС Білорусі викликав керівника представництва Євросоюзу в Мінську Дірка Шюбеля (Dirk Schuebel), аби заявити йому "про абсолютну неприйнятність застосування санкцій як інструмента тиску на суверенну та незалежну державу". Шюбелю також "запропонували" виїхати до Брюсселя "для консультацій".

У зовнішньополітичній службі ЄС підтвердили DW, що глава представництва справді відвідає Брюссель найближчими днями. "Він (Дірк Шюбель. - Ред.) повернеться до Білорусі після консультацій", - додала Массралі. Вона це пояснила тим, що підтримання каналів комунікації відкритими особливо важливе в часи криз. "Це завжди було нашим наміром", - наголосила речниця ЄС.

Мінськ відкликає для консультацій і свого посла при ЄС Олександра Міхневіча. Чи повернеться він у Брюссель - залежить від влади Білорусі. Адже, виходячи з заяв Набіли Массралі, у ЄС не мають намірів ні згортати діяльність своїх дипломатів у Мінську, ні обмежувати білоруських дипломатів у Бельгії.