Без шансів? Що чекає на російських ухилянтів у ФРН

Рішення Вищого адміністративного суду Берліна-Бранденбурга, яке не підлягає апеляції, може звести "нанівець" плани сотень російських ухилянтів на отримання статусу біженця в Німеччині.

Рішення, яке може стати прецедентом, ухвалили під час розгляду апеляції на постанову про депортацію з ФРН 22-річного чеченського кримінальника, який не має прямого стосунку ні до війни РФ проти України, ні до військової служби. Суд відкинув його аргументи щодо можливого призову в армію і відправки на війну, і докладно роз'яснив, що в Росії строковикам не загрожує відправлення в зону бойових дій у принципі. Рішення було ухвалено наприкінці серпня 2024 року, проте потрапило до рук журналістів лише зараз. У цій історії DW розбиралася спільно з tagesschau.de - онлайн-версією провідної інформаційної програми першого каналу телебачення ФРН.

З чого все почалося: чеченський злочинець опротестував свою депортацію

Рішення Вищого адміністративного суду Берліна-Бранденбурга стосувалося не ухилянта з Росії, а 22-річного кримінальника чеченського походження, який намагався опротестувати постанову влади про свою депортацію з Німеччини. Уродженець Чечні жив у ФРН із 2012 року, регулярно конфліктував із законом, був засуджений на два роки і дев'ять місяців позбавлення волі, а, перебуваючи за ґратами, скоїв ще один злочин, побивши співкамерника.

У 2023 році влада Берліна наказала йому покинути територію ФРН, проте чеченець опротестував це рішення в суді. Він аргументував свою апеляцію тим, що, по-перше, у нього не залишилося рідних у Чечні, оскільки всі родичі переїхали до Німеччини. А по-друге, що в разі повернення до Чечні його призвуть до армії і примусово відправлять воювати в Україну.

Суд цю апеляцію відхилив. Рішення займає 16 сторінок дрібним шрифтом, містить посилання на десятки джерел (публікацій міністерств і відомств країн ЄС, міжнародних урядових і неурядових організацій, німецьких і російських ЗМІ), докладно аналізує ситуацію з призовом на військову службу в Росії, комплектуванням військ і ретельно оцінює ризики для солдатів-строковиків опинитися в зоні бойових дій. За даними пресслужби суду, його підготовка тривала кілька днів.

Суд визнає, що призовників із Чечні справді можуть відправити в зону бойових дій, яку в РФ називають "СВО" у складі "добровольчих батальйонів", але водночас вказує на те, що чеченець, якого депортують із Німеччини, зовсім не зобов'язаний оселятися в Чечні, а може обрати для проживання будь-який регіон Росії на свій розсуд.

Суд далі зазначає, що уродженців Чечні, які проживають за межами республіки, призивають до ЗС РФ на загальних підставах і не відправляють на війну. А військова служба в інших регіонах Росії не може вважатися "нелюдським поводженням" (загроза "нелюдського поводження" - це ще одна причина, передбачена законом, для надання притулку у ФРН). Таким чином загроза призову в армію в РФ не може бути причиною для перебування в Німеччині.

Читайте також: Українці в Німеччині проти надання притулку російським дезертирам

Можливі наслідки для ухилянтів з РФ

У Німеччині немає прецедентного права, як у США. Але оскільки йдеться про рішення суду вищої інстанції, яке регулює роботу державних органів одразу у двох німецьких федеральних землях і не підлягає апеляційному оскарженню, воно може стати взірцем для решти органів державної влади і тим самим створити своєрідний прецедент.

За словами адвоката Мерсада Смаджича (Mersad Smajic), який представляє інтереси 22-річного чеченця, саме це вже сталося, і рішення, по суті, вже стало прецедентом: адміністративний суд у місті Галле (Саксонія-Ангальт) в аналогічному випадку також ухвалив рішення вислати чеченця і детально послався на рішення Вищого адміністративного суду в Берліні.

Керівник німецької некомерційної організації Connection, що допомагає ухилянтам, Руді Фрідріх (Rudi Friedrich) підтверджує: рішення Вищого адміністративного суду, по суті, має характер прецеденту, оскільки на нього мають орієнтуватися суди нижчої інстанції Берліна і Бранденбурга. Суди інших земель хоча й можуть вирішувати інакше, однак приклад із Саксонії-Ангальт показує, що вони вважали за краще дотримуватися вже наявних рішень.

Координатор уряду ФРН з питань співробітництва з Молдовою, країнами Південного Кавказу та Центральної Азії Робін Ваґенер (Robin Wagener) різко критикує рішення суду і каже, що воно в жодному разі не повинно створювати прецедент: "Я не розумію цього рішення. Є маса свідчень того, що на війну відправляють погано підготовлених строковиків. Той, хто ухиляється від служби в російській армії, повинен мати право на захист у Німеччині".

Що кажуть правозахисники про шанси російських ухилянтів у ФРН

Російські правозахисники стверджують, що це не перше рішення німецького суду, що спирається на застарілі дані про те, що відбувається в Росії. Артем Клига, керівник юридичного відділу Руху свідомих відмовників, зазначає, що подібних судових рішень по всій Німеччині вже більше десяти.

"Правозастосовна практика в Німеччині, на жаль, сприймає з сильним запізненням те, що відбувається в Росії. Момент, коли можна було говорити про те, що строковикам не загрожує війна - у минулому. Адже після початку боїв у Курській області туди стали переводити строковиків з інших регіонів", - каже Артем Клига.

Олексій Козлов, правозахисник із берлінської організації Solidarus, розповідає, що він із колегами відмовляє призовників із Росії від спроб отримати притулок у Німеччині. "Це найгірший варіант, - каже Козлов. - Тим, хто звертається до нас, ми говоримо, що цього краще не робити".

"Підстав для отримання міжнародного захисту в ухилянтів немає, - продовжує Козлов. Водночас, за його словами, російським ухилянтам депортація з Німеччини не загрожує, оскільки влада насамперед висилає осіб, які вчинили кримінальні злочини.

Козлов каже, що можна уникнути призову, не залишаючи кордонів Росії. Головне - не жити за місцем реєстрації, ігнорувати повістки і не ходити до військкомату. "Якщо людина, перебуваючи в Росії, не хоче бути призваною в армію, то в 90 відсотках випадків їй це вдається", - стверджує правозахисник.

Кількість депортацій із ФРН до РФ зростає

Рішення Вищого адміністративного суду Берліна-Бранденбурга ухвалено на тлі зростання кількості депортацій росіян із Німеччини. Так, за перші вісім місяців 2024 року в Росію було вислано 32 людини. Це вчетверо більше, ніж за попередній рік.

Як випливає з документів МЗС Німеччини, що опинилися в розпорядженні журналістів, росіян висилають із ФРН через "треті країни". Причому німецькі поліцейські супроводжують їх до аеропорту пересадки, де передають на руки службам безпеки авіакомпаній. У документах МЗС не названо аеропортів, через які депортують росіян. Імовірно, може йтися про Белград і про Стамбул, оскільки через аеропорти цих країн можливі перельоти в Росію сербською або двома турецькими авіакомпаніями.

Прохання про притулок від чоловіків із РФ: лише 1 відсоток позитивних рішень

Станом на кінець серпня 2024 року заявки про притулок у Німеччині подав 5381 російський чоловік віком від 18 до 45 років. Позитивне рішення було винесено лише у 57 випадках. Трохи менше половини заяв було або відкликано самими заявниками, або відхилено владою з формальних причин (наприклад, через недотримання положень Дублінської угоди, що зобов'язує подавати заяву на притулок у тій країні, через кордон якої претенденти в'їхали в ЄС).

Як повідомлялося, 2022 року, після оголошення в Росії так званої "часткової мобілізації", МВС ФРН обіцяло захист ухилянтам із РФ. У вересні того ж року під час урядової конференції в Берліні представник МВС Німеччини Максиміліан Калль (Maximilian Kall), відповідаючи на запитання DW з приводу притулку для ухилянтів, заявив: "Ми змінили практику ухвалення рішень у Федеральному відомстві у справах біженців. Дезертирство або відмова від проходження військової служби вважаються підставою для надання захисту". Однак після завершення "часткової мобілізації" влада ФРН практично перестала надавати статус біженця чоловікам із Росії, наголошуючи на різниці між ухиленням від мобілізації та відправленням на фронт і ухиленням від звичайної служби за призовом.

22-річний чеченець, у справі про депортацію якого було ухвалено рішення з далекосяжними наслідками, як і раніше, перебуває в Німеччині. Його адвокат 18 жовтня - тобто через приблизно два місяці після постанови суду - подав скаргу на положення вироку про неприпустимість апеляції рішення, і повинен тепер у термін до 18 листопада надати суду обґрунтування своєї скарги. Після чого суд вирішить, допустити апеляцію чи ні.