Basler Zeitung: Пакистан продовжує сповзати у прірву кризи

Теми нинішнього огляду преси – напруженість на турецько-іракському кордоні, а також конфлікт між найбільшою німецькою авіакомпанією Lufthansa та російською владою. Але відкриє наш огляд коментар швейцарської газети Basler Zeitung щодо політичної ситуації у Пакистані, де президент Мушарраф напередодні запровадив надзвичайний стан:

„Пакистан продовжує сповзати у прірву кризи. Дотепер генерал Мушарраф намагався принаймні формально грати у прихильність до демократичних правил. Але більше йому це не до снаги. В умовах, коли ісламські екстремісти посилюють тиск, Мушарраф втрачає контроль над режимом, в якому переплилися інтриги спецслужб та амбіції корумпованих політиків. Тепер він запровадив надзвичайний стан. Чи знайде Пакистан вихід із цієї багнюки? Сумнівно. Мушарраф, який прийшов до влади шляхом військового путчу, вже втратив шанс навести обіцяний порядок. Тепер його дії лише погіршують становище”, - вважає Basler Zeitung.

До іншої теми. Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоґан відбув до Вашингтона для консультацій із керівництвом Сполучених Штатів щодо ситуації на турецько-іракському кордоні. Американці підтримують боротьбу із забороненою Курдською робітничою партією, але досі виступали проти вторгнення турків на територію Іраку. Тим не менш, віденська газета Kurier вважає бойові дії на півночі Іраку неминучими:

„Крім Курдської робітничої партії ніхто не хоче війни. Але уникнути її практично неможливо. І це при тому, що турецько-іракський кордон, через який курдські бойовики прогулюються туди-сюди, немов парком, простягається всього-на-всього на 350 кілометрів. При тому, що місцеперебування баз курдських бойовиків відоме навіть журналістам. Американці, які мають контролювати кордони Іраку, ніяк не протидіють збройним вилазкам курдів до Туреччини. В цій ситуації американці і турки домовляться вжити спільних заходів проти бойовиків. Але це будуть лише „косметичні” заходи, які не стануть довгостроковим розв’язанням проблеми. Турецькому урядові нині головне - заспокоїти людей на вулиці. Американцям також потрібен спокій на півночі Іраку. Хоча би навіть для того, щоби ціни на нафту більше не скакали”, - аналізує Kurier.

Датське видання Berlingske Tidende також вважає, що Вашингтон і Анкара досягнуть раціонального компромісу у „курдському питанні”:

„Турецький прем’єр Ердоґан опинився під сильним тиском суспільної думки – люди вимагають від нього діяти рішуче і зупинити курдські провокації. Але дуже сумнівно, що Анкара дасть зелене світло для масштабної військової операції. Турецькі вторгнення 1995 і 1997 років у складних умовах гірської півночі Іраку завершувалися повним провалом. Цього разу турки своєю „рішучістю” радше хочуть змусити американців щось зробити із курдами”, - припускає Berlingske Tidende.

На завершення звернемося до теми конфлікту між авіакомпанією Lufthansa та російськими властями. Наприкінці минулого тижня вантажні літаки німецької компанії змушені були оминати територію Росії. Москва на деякий час закрила для німців повітряний простір, вимагаючи значно вищої плати за транзит. Суперечку вдалося владнати лише після того, як німці погодилися перемістити свою перевалочну базу із Астани до російського міста Красноярська. Німецькі оглядачі стурбовані непоступливістю і непередбачуваністю Росії. Зокрема, газета Bild пише:

„Намагання російського уряду шантажувати компанію Lufthansa є неперевершеною зухвалістю. Польоти в обхід Росії означали би великі фінансові втрати для авіаперевізника, втрати дорогоцінного часу для німецьких експортерів і абсолютно безглузде додаткове забруднення атмосфери. У діях Кремля простежується певна закономірність. Згадаймо, принаймні, як Газпром різко підвищив ціни на газ для України, а потім демонстративно перекривав газовий кран. Берлін має робити висновки і відверто розмовляти із Москвою. Більше того, німецькому урядові варто переглянути енергетичну політику держави! Адже відмова від атомної енергії та побудова російсько-німецького газогону дном Балтійського моря лише збільшать залежність Німеччини від енергоносіїв з Росії. Але ж у Москві сидять не лише (як казав Шредер) „демократи чистої води”, але і чистої води грабіжники!”, - застерігає газета Bild.

Огляд преси підготував Євген Тейзе