Як війна в Україні повернула понеділкові демонстрації до ФРН
6 вересня 2022 р.З початку повномасштабної війни Росії проти України, що триває з лютого 2022 року, все і в усьому світі подорожчало. Інфляція по країнах Європейського Союзу у середньому наближається до позначки у 10 відсотків. Лідерами ж серед 27 країн ЄС є три балтійські країни - Естонія, Латвія та Литва - тут зростання цін у річному вимірі перевищило 20 відсотків. Тому Німеччина з інфляцією у 7,9 відсотка досі тримається відносно непогано.
Але багатьом жителям ФРН від цього не легше - вони відчувають різке зростання цін, коли бачать цінники на АЗС чи роблять покупки в супермаркеті, а особливо - коли отримують платіжки за електроенергію, газ і мазут (багато німецьких домогосподарств взимку опалюється за допомогою мазуту. - Ред.). Федеральний уряд Німеччини нещодавно відреагував на це новим пакетом допомоги обсягом 65 мільярдів євро.
Понеділкові демонстрації проти режиму НДР у Лейпцигу
Однак багато хто вважає ці заходи недостатніми - особливо ліві та праві партії Німеччини. Тому ще до останніх політичних рішень вони анонсували "гарячу осінь" - з регулярними демонстраціями щопонеділка, починаючи з 5 вересня. Спершу до цього закликала Ліва партія, яка має найменшу опозиційну фракцію в Бундестазі. Місцем для своєї протестної "прем'єри" ліві обрали Лейпциг. Мітинг, ініційований депутатом від Лівих Зереном Пелльманном (Sören Pellmann), який зібрав кілька сотень учасників, пройшов під гаслом "Ціни вниз - енергія та продукти харчування мають бути доступними".
Читайте також: ЄЦБ ухвалив рішення підвищити ключову ставку на 50 базисних пунктів
Вибір упав на всесвітньо відоме виставкове та університетське місто на сході країни, де люди своїми щопонеділковими демонстраціями зробили у 1989 році вирішальний внесок у повалення диктатури в Німецькій Демократичній Республіці (НДР). Тоді сотні тисяч людей виходили на протест проти комуністичного режиму Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) із гаслом "Ми - народ".
АдН і "Вільна Саксонія" як конкуренти лівих
Той факт, що ліві обрали саме понеділок для початку своїх регулярних демонстрацій, дехто вважає короткозорим з точки зору історичної пам'яті. Так, Зелені розкритикували Зерена Пелльманна, депутата Бундестагу від Лейпцига та уповноваженого своєї парламентської групи на сході ФРН, за те, що він використав термін "понеділкова демонстрація": це словосполучення мало символічне значення у часи мирної революції в НДР проти СЄПН, тобто проти партії-попередника нинішніх Лівих.
Читайте також: Коментар: 9 жовтня 1989 року - знакова дата в історії Німеччини
Інший аспект критики від Зелених: Пелльманн, який отримав прямий мандат від Лівих у Лейпцигу, а також його партія ніби погоджуються з тим, що прийнятними є і понеділкові демонстрації у центрі міста правих. Адже вийти 5 вересня на вулиці закликали, окрім лівих, і праві партії - правоекстремістська партія "Вільна Саксонія", а також "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка представлена в Бундестазі та перебуває під наглядом Федеральної служби захисту конституції Німеччини. Тому на цей вечір місцева поліція посилила свою присутність на вулицях Лейпцига.
"Потужний, мирний протест"
Лідери лівих відкидають ці закиди. Люди усвідомлюють небезпеку від правих, вважає Жанін Вісслер (Janine Wissler), яка разом з Мартіном Ширдеваном (Martin Schirdewan) є співголовою Лівої партії. Ширдеван також виправдовує демонстрації по понеділках у Лейпцигу та очікує "потужного, мирного протесту" з вимогою змін курсу в політиці країни.
Читайте також: Шольц закликав мешканців Німеччини бути готовими до затяжної інфляції
Під гаслом "Зменшити тиск на людей. Обмежити ціни. Оподаткувати надприбутки" Ширдеван має на меті чинити тиск на федеральний уряд. А Жанін Вісслер наголошує, що протести проти економічних і соціальних наслідків війни в Україні не повинні залишатися лише справою правих партій. Адже ліві позиціонують себе партією соціальної справедливості, нагадала вона.
Протести 2004 року
Але ризик того, що праві можуть перехопити ініціативу, справді є. "Вільна Саксонія" підтримує понеділковий протест Зерена Пелльманна та Лівих - "проти тих, хто нагорі": під таким гаслом ця невелика партія анонсувала й свій мітинг у тому ж місці, що й ліві, біля головного залізничного вокзалу Лейпцига, створюючи враження, що вони рухаються у тому ж напрямку, що й їхні політичні опоненти. Але Ліві подали судовий позов проти "Вільної Саксонії", який було задоволено.
Після падіння диктатури НДР протести під вивіскою "понеділкові демонстрації" відбувалися неодноразово. І їх ініціювали то ліві, то праві політсили. Так, у 2004 році Партія демократичного соціалізму (PDS) та сьогоднішня Ліва партія, які виникла на базі СЄПН, виступили з протестами проти перебудови соціальної держави, відомої як "Порядок денний 2010", під керівництвом тодішнього уряду соціал-демократів (СДПН) і Зелених. Основою реформ тоді стало скорочення державної підтримки безробітних та одержувачів соціальної допомоги.
Бойовий клич "Пегіди": "Ми - народ"
З 2014 року ксенофобський рух "Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу" (Pegida) щопонеділка демонстрував проти напливу біженців до ФРН, спочатку у федеральній землі Саксонія, а потім й у всій Німеччині. Рух досяг свого піку, коли канцлерка від ХДС Анґела Меркель (Angela Merkel) у 2015 році відкрила кордони для близько мільйона біженців, переважно з Сирії, Афганістану та Іраку, де точилися громадянські війни.
Лише в столиці Саксонії Дрездені на вулиці виходило до 25 тисяч людей, які своїм гаслом "Ми - народ" риторично намагалися приєднатися до традиції мирної революції в НДР. У 2022 році Pegida знову організувала протести, але вони є дуже малолюдні: на них рідко коли збирається понад 200 учасників.
"Прогулянки" як протест проти антикоронавірусної політики
На піку пандемії коронавірусу в країні теж спостерігався масовий протестний рух. Акції проти політики федерального уряду щодо стримування вірусу, відомі як "прогулянки", завжди відбувалися по понеділках. Зі зменшенням кількості заражень і скасуванням майже всіх обмежень, таких як обов'язок носити маски в магазинах, кінотеатрах чи концертних залах, ця "модифікація" понеділкових демонстрацій також була зведена нанівець.
Тепер щопонеділка мають відбуватися акції протесту проти постійного зростання цін майже у всіх сферах життя та курсу федерального уряду. Політики та правоохоронці готуються до "гарячої осені". Отже, понеділкові демонстрації знову повертаються до Німеччини, як і, вочевидь, суперечка про зловживання оригіналом "понеділкових демонстрацій" осені 1989 року.