Як пропаганда РФ атакує Україну через гендерні стереотипи

За два тижні до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року президент РФ Володимир Путін так заявив Києву про дотримання мінських угод: "Подобається, не подобається - терпи, моя красуне". Цю фразу, розтиражовану всіма державними медіа в Росії, він, імовірно, взяв із фольклору. Вона належить до нецензурних частівок із минулого століття і до дворових анекдотів.

"Це фактично продовження наративу про те, що Україна - слабка жінка і має приймати те, що їй кажуть чоловіки", - каже DW доцентка університету Гронінгена, авторка книжки "Загрози безпеці та громадська думка" Єлизавета Гауфман. Схожу риторику дослідниця вже бачила в російських соціальних мережах у 2014-2015 роках на тлі Євромайдану в Україні, а у 2022 році в цього наративу почалося інше життя.

Як Росія нібито "рятує" Україну

Українська команда Detector Media досліджувала, як на тлі війни проти України Кремль поширює дезінформацію, використовуючи гендерні стереотипи. Видання проаналізувало 45 тисяч акаунтів у соцмережах і у вересні 2022 року оприлюднило результати. Дослідники виокремили кілька ключових меседжів російської дезінформації про українських жінок у контексті війни. Так, їх часто образливо називають "хохлушками", кажуть про них як "про повій, які поширюють різні захворювання". Нерідко трапляються жарти про зґвалтування українок, що вважається "військовим трофеєм", а також повідомлення про "слабкість української армії", раз у ній воюють "навіть жінки".

Тенденція триває. Так, у листопаді державна російська газета "Аргументы недели", коментуючи заяву української влади про те, що найкращі розвідниці в країні - жінки, назвала їх "повіями". Телеведуча токшоу "60 минут" на державному телеканалі "Россия 1" Ольга Скабєєва, внесена у 2022 році до санкційного списку ЄС за підтримку війни проти України, у лютому висміяла українок, які сфотографувалися в традиційному українському одязі для календаря. У такий спосіб українки хотіли зібрати кошти на підтримку української армії.

Читайте також: Фактчекінг: як поширюються фейки про українських біженців

"Загалом підробляють тим, чим зарекомендували себе в усій Європі", - написала співробітниця російського держтелеканалу у своєму Telegram-каналі.

"Ще у 2014 році в російських соцмережах був популярний наратив про трьох сестер - Росію, Україну та Білорусь. І про те, що дві сестри хороші, а Україна - повія, яка привела до себе якихось мужиків. І ось Росія її рятує", - розповідає Гауфман.

За її словами, цей наратив поряд зі звичними наративами про те, що нібито "всі українці - нацисти", був дуже ефективно інструменталізований російською пропагандою, щоб переконати населення в тому, що потрібно анексувати Крим і вводити війська в Україну.

"Наратив про нацизм побудований на агресивній маскулінності. Тут сам український нацизм вважається такою силою, що прийшла із Заходу. І якщо нацизм - маскулінний і його потрібно боятися, то якусь жалюгідну жінку не потрібно боятися, її потрібно рятувати", - пояснює вона.

Фемінізація Володимира Зеленського та західних політиків

Схожі тенденції бачить Анна Сидоревич, дослідниця історії фемінізму та гендеру, аспірантка Інституту політичних досліджень Sciences Po в Парижі. За її словами, на першому плані в російській пропаганді зараз, швидше, ідея про денацифікацію України, але й гендерні метафори залишаються, просто стають менш прямими.

"Пропаганда багато наголошує, що Зеленський - клоун, актор, недогуморист, що він їздить країнами Заходу і жебракує. Ця зневажлива лексика насамперед спрямована на те, щоб показати його неспроможність як лідера, президента і чоловіка, принизити через його слабкість, через те, що він має несерйозну і не чоловічу професію, і взагалі він клоун", - каже Сидоревич.

За її словами, актор, який показує почуття, - у патріархальному суспільстві - не чоловіча професія. "У Росії лідером вважається скоріше кдбшник, військовий, у крайньому разі, - бізнесмен, тож у Зеленському російські чиновники не бачать собі рівню, над ним завжди сміялися і продовжують сміятися зараз", - пояснює дослідниця.

Єлизавета Гауфман спостерігає, що фемінізується не лише Україна, а й США та її лідери, а Європа представляється як "царство гомосексуальності" - "Гейропа". Водночас у гендерних категоріях у Росії зображується також ще одна ієрархія: того, що нібито Росія - справжня країна, а Україна - ні.

Читайте також: Чи справді "німці жахнулися", або Фейки РФ про думку німців про війну та санкції

Чому пропаганда РФ використовує гендерні кліше

За словами Гауфман, пропаганда спирається на досить патріархальні та знайомі всім структури, тому вона так добре працює.

"Вона пов'язана з тим, що вже є в суспільстві. Усі люди знайомі з тим, що є мама і тато, що в чоловіка і жінки є якась певна соціальна роль", - додає Гауфман.

Сидоревич так пояснює використання гендерних стереотипів в антиукраїнській риториці: "Гендерні метафори легко зчитуються, бо побудовані на домінуючому розумінні стосунків між жінкою і чоловіком у російському суспільстві, на тому, що чоловік сильніший, а жінка - слабша, що вона підпорядковується, а він керує".

"Маскулінність зовнішньої політики дуже небезпечна і може призвести до подальшої ескалації, адже потрібно весь час доводити, що ти "справжній мужик". Зазвичай це відбувається саме насильницькими діями", - попереджає Гауфман.

Вона передбачала ескалацію конфлікту між Росією та Україною ще 2015 року, але не в таких масштабах. Однак тоді, за словами дослідниці, у наукових колах висновки її статті вважали надто алармістськими. Нині Гауфман спостерігає, що наративи російської пропаганди з гендерного контексту починають розвиватися в бік "сатанізації та демонізації України". "Сатана - це вже начебто далі нікуди, не дуже зрозуміло, куди можна рухатися з цієї точки", - каже вона.

Читайте також: Коментар: Війна Росії проти України стосується нас усіх