Як естонці готуються захищатися від Росії

Багато жителів Естонії бояться свого східного сусіда - Росії. Нещодавнє соцопитування, проведене на замовлення естонського міноборони, показало, що майже 40 відсотків жителів країни вважають імовірним великомасштабне військове вторгнення Росії в Естонію - це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж торік.

Однак, згідно з тим самим опитуванням, 60 відсотків респондентів готові стати на захист батьківщини. У Естонії, населення якої становить 1,3 мільйона осіб, лише 6500 професійних військових, тому вона значною мірою покладається на резервістів і добровольців, таких як члени Союзу оборони Естонії (Кайтселійт).

Як поводитися, якщо оголосять евакуацію

Аб'я-Палуоя - тихе естонське містечко на півдні країни з 1000 жителів. Але нещодавно його спокій було порушено навчаннями з цивільної оборони, під час яких відпрацьовувався механізм евакуації мирних жителів у разі війни. Це частина вигаданого сценарію, згідно з яким цивільне населення має бути евакуйовано з південних регіонів через повідомлення розвідки про можливий напад іноземної держави, а місцева влада має всього 10 днів на підготовку. У навчаннях було задіяно понад 200 жінок, дітей і літніх людей.

Естонський рятувальний департамент - держагентство, відповідальне за цивільну оборону - і Союз оборони Естонії - добровольче воєнізоване формування - готувалися до досі найбільших навчань такого роду.

Читайте також: Глава розвідки Естонії: Cтриманість Заходу заохочує Кремль

Неважко здогадатися, чому Таллінн збільшив кількість подібних заходів. "Ні для кого не секрет, де ми живемо. Ми не самотні в Балтійському регіоні, - каже підполковник Рауль Кютт, командир південного підрозділу Кайтселійту. - Те ж саме стосується Латвії та Литви. І ми не знаємо, чим закінчиться український конфлікт. Чи може він поширитися далі? Щоб бути готовими до найгіршого сценарію, у нас ще є час для проведення подібних навчань".

Надія Естонії на добровольців

43-річна вихователька дитячого садка Лійс Парійс - членкиня жіночої організації Кайтселійта, куди вона вступила два роки тому. Жінка стежить за прийомом і розміщенням евакуйованих цивільних осіб у спортивно-оздоровчому центрі в Аб'я-Палуоя.

За словами Парійс, побачені фотографії з України змусили її замислитися над тим, що вона робитиме для своєї безпеки, для своєї сім'ї і для своєї країни, якщо трапиться найгірше. "У мене вдома трирічна донька, а діти змушують думати про такі речі. Що мені робити, перебуваючи поруч із ними, у такій ситуації?" - ділиться Парійс.

Кілька чоловіків у її родині вже були членами Кайтселійт, і жінка вирішила наслідувати їхній приклад. Пройшовши базову військову та медичну підготовку, вона приєдналася до команди, відповідальної за евакуацію.

Сплеск інтересу до вступу в Кайтселійт після вторгнення РФ в Україну

Наразі Кайтселійт налічує у своїх лавах понад 30 тисяч членів. Його командир, генерал-майор Ілмар Тамм, повідомив, що близько 5000 добровольців приєдналися до організації після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. "Мені не потрібно було їх переконувати, достатньо було знайти відповідну роль і надати достатньо можливостей для навчання", - додає Тамм.

І пояснює, що добровольці Кайтселійт - робітники, вчителі, лікарі - жертвують своїми вихідними заради тренувань, бо підготовка потребує часу. "Росія окуповує Україну, але в нас ще є час підготуватися. Естонія завжди буде готова захистити себе, але завжди є можливість покращити підготовку, і саме це може надати своїм громадянам Союз оборони Естонії", - наголошує генерал-майор.

Естонія витрачає на оборону 3,4 відсотка свого ВВП, що значно перевищує цільовий показник НАТО у два відсотки, вона на цим показником на другому місці в Альянсі після Польщі.

Чого навчають добровольці Союзу оборони Естонії

Повернувшись в евакуаційний центр, Лійс Парійс та її колеги завершують перевірку і забезпечують евакуйованих предметами першої необхідності. Спальні мішки та матраци вже розкладені у величезному спортивному залі, де евакуйовані ночуватимуть. "Ми знали, що приїде багато людей, але не знали, скільки саме. Я рада, що досі ми не зіткнулися з великими проблемами, все пройшло гладко", - констатує Парійс.

Крім вирішення логістичних завдань, добровольці навчені надавати психологічну та медичну допомогу в ситуаціях, подібних до цієї. І охоче діляться своїми знаннями. Спільно з естонським Червоним Хрестом вони організовують семінари з надання першої допомоги, в яких беруть участь жінки і діти, задіяні в цих навчаннях. "З одного боку, це страшно, тому що це може стати реальністю, - каже Хелена, менеджерка з Тарту, міста на сході Естонії. - Але зараз це цікаво, бо ми отримуємо так багато знань про надання першої допомоги".

Вчимося на прикладі України

Керівник відділу ліквідації наслідків стихійних лих естонського Червоного Хреста Кірілл Бадикін наголошує на важливості подібних заходів. "Українці кажуть, що якби населення знало, як використовувати навички надання першої допомоги, це врятувало б набагато більше життів", - каже він. По сусідству колеги з Естонського рятувального департаменту проводять інші тренінги. Вони вчать людей розпалювати багаття, генерувати електрику, збирати сумки для евакуації та розповідають, де знайти притулок у разі надзвичайної ситуації.

Вони теж вчаться на українському прикладі. Лише минулого місяця Україну відвідала делегація Естонського департаменту порятунку. "Найголовніше, щоб люди знали, що робити", - зазначає Арві Уусталу, керівник Бюро запобігання надзвичайним ситуаціям.

І ці навички корисні не лише під час війни. Лійс Парійс зізнається, що відтоді, як вступила в Кайтселійт, вона почувається набагато безпечніше навіть у повсякденному житті. Парійс сподівається, що їй ніколи не доведеться організовувати справжню евакуацію - чи то через війну, чи то через стихійне лихо. Але якщо це все ж таки трапиться, жінка до цього готова.