Африканська місія в Україні та РФ: більше, ніж фотосесія?

"Ми тут для того, щоб передати дуже чітке послання, що ми хотіли би, щоби ця війна закінчилася". Таким було послання президента Південно-Африканської Республіки Сиріла Рамафоси до Володимира Путіна в Санкт-Петербурзі. Лише за добу до того у Києві він звернувся з таким самиим меседжем до України.

Рамафоса наголосив, що для делегації дуже важливо вислухати обидві сторони. Але те, що вони почули від приймаючих сторін, принаймні публічно, дало мало підстав для оптимізму.

Президент України Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що переговори з Росією будуть можливими лише після того, як російські війська будуть виведені з української території. Він поставив під сумнів мету їхньої місії, вголос запитавши, чому його гості взагалі їдуть до Санкт-Петербурга після того, як у день їхнього візиту по Києву було завдано ракетного удару. "Це їхнє рішення. Наскільки воно логічне, мені не дуже зрозуміло", - сказав президент України на пресконференції з африканськими колегами.

Володимир Путін наполягав на тому, що українській владі не можна довіряти. Він продемонстрував свом гостям небачений раніше проєкт мирної угоди, розроблений в перші місяці війни. Він також заявив, що Україна цей план відкинула.

Росія, за його словами, відкрита до діалогу й ніколи не відмовлялася від переговорів. Однак, сказав Путін, Москва не може покладатися на те, що Київ дотримає свого слова. "Де гарантії, що вони і далі не будуть відмовлятися від інших домовленостей?" - запитав він.

Більше того, Москва неодноразово заявляла, що будь-яка потенційна угода має визнавати "нові реалії", маючи на увазі її контроль над майже п'ятою частиною суверенної території України.

Читайте також: Африканські лідери пропонують посередництво між Києвом і Москвою

Без дорожньої карти для миру

Було дуже мало спільного в позиціях навіть для того, щоб розпочати підготовку до переговорів, не кажучи вже про заходи, спрямовані на створення довіри, про які говорили до початку місії африканських країн.

Президент ПАР визначив десять пунктів - від поваги до Статуту ООН до повернення на батьківщину українських дітей та вільного експорту продовольства і добрив. Це були радше орієнтовні принципи та прагнення, ніж щось схоже на мирний план.

Вибір часу для цієї місії, саме тоді, коли розпочинається довгоочікуваний контрнаступ Збройних сил України, з самого початку викликав питання. Ні Україна, ні Росія поки не мають такого колапсу на полі бою, що змусив би їх сісти за стіл переговорів.

Візити дали зрозуміти, що Київ і Москва і досі активно шукають союзників, радше ніж посередників для мирних переговорів.

Незважаючи на брак якихось конкретних результатів, прийом цієї великої африканської делегації в Санкт-Петербурзі забезпечив дуже бажану картинку для Володимира Путіна, якому потрібно було показати пересічним росіянам, що зусилля Заходу з ізоляції Росії провалилися. Особливо на тлі того, що ордер на його арешт, виданий МКС, призупинив міжнародні поїздки російського президента.

Читайте також: Чому Україна хоче поглибити зв'язки з Африканським континентом?

Україна з підозрою ставиться до мотивів Рамафоси

У той час як африканська делегація усіляко намагалася підкреслити свій нейтралітет, приймаюча сторона у Києві була налаштована скептично, особливо щодо президента ПАР.

Партія ANC Сиріла Рамафоси має тісні зв'язки з Москвою протягом десятиліть, а нещодавні звинувачення в тому, що ПАР постачала до Росії зброю, лише посилили підозри.

"Не було великих очікувань, з огляду на  позиції, з якими приїжджала (африканська делегація - Ред.), - каже українська оглядачка Ганна Шелест.

За її словами, український уряд розраховував на те, що побачивши реалії війни на власні очі, гості змінять свою позицію. Але не пролунало жодного засудження дій Росії на окупованих територіях України, і навіть ракетна атака Росії на Київ у день візиту африканської делегації майже не викликала жодної реакції.

Коли прем'єр-міністр Єгипту Мустафа Мадбулі назвав вторгнення Росії в Україну "конфліктом", Зеленський на спільній пресконференції не намагався приховати свого розчарування.

Читайте також: Президент Кенії: Китай міг би зробити більше для миру в Україні

Зернова угода під загрозою

Якщо час цього візиту був менш ніж ідеальним для початку мирних переговорів, він, безумовно, мав сенс з точки зору одного з наслідків цієї війни, що стосується життя сотень мільйонів африканців: цін на продовольство.

Термін дії Чорноморської зернової угоди, яка зобов'язує Росію послабити блокаду українських портів і дозволити експорт зерна, завершується 17 липня. Африканські лідери були одностайні в тому, що угода має бути продовжена. Але сигнали з Кремля не були обнадійливими.

Якщо не вдасться переконати Захід піти на якісь поступки Путіну, щоб зберегти чинну угоду, тоді африканським лідерам слід готуватися до цілком реальної перспективи, що ціни на продовольство незабаром можуть повернутися до максимумів 2022 року.