Чи стримає талібів Туреччина?

Після того, як останній солдат сил міжнародної коаліції НАТО покине Афганістан, афганці і уряд в Кабулі у боротьбі з талібами і в гарантуванні безпеки зможуть покладатися тільки на себе. Щоб не допустити цього, в ситуацію хоче втрутитися Туреччина. Президент країни Реджеп Тайіп Ердоган у кулуарах саміту НАТО в червні цього року вже заявив главі Білого дому Джо Байдену, що після виведення військ з Афганістану Туреччина може взяти на себе роль захисника замість НАТО. Зокрема, за допомогою турецьких військових забезпечуватиметься безпека кабульського аеропорту імені Хаміда Карзая.

Джо Байден, судячи з усього, не відхилив ініціативу Ердогана. Глава Білого дому "оптимістичний" у тому, що стосується двосторонніх відносин з Туреччиною. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що Туреччина в майбутньому зможе відігравати ключову роль в Афганістані. Незважаючи на те, що в Туреччині поки що не ухвалили конкретних рішень, можна виходити з того, що зараз ведуться переговори між Вашингтоном і Анкарою з афганського питання.

Таліби не потерплять "турецьких окупантів"

Не тільки Захід висловлює свою думку про можливу операцію Туреччини, але і таліби. Після виведення військ НАТО з Афганістану "Талібан" дедалі частіше заявляє про свої наміри правити країною. Повідомлення про наступи талібів теж надходять дедалі частіше.

Днями їм вдалося зайняти стратегічно важливий район в афганській провінції Кандагар. Афганська армія була змушена відступити. Участь Анкари у гарантуванні безпеки в Афганістані вітається з боку представників НАТО, оскільки Туреччина - країна з переважно мусульманським населенням - хоче грати посередницьку роль. Але для талібів це не має великого значення. Як заявляють їхні представники, з усіма іноземними солдатами, які не підуть з Афганістану до вересня, будуть "поводитися як з окупантами". Таліби вимагають, щоб всі до одного іноземні військові, інструктори, консультанти покинули Афганістан.

Читайте також: Бундесвер пішов з Афганістану. Як оцінюють підсумки місії в ФРН

Чи можлива військова операція Туреччини в Афганістані

Екcперти, з якими поспілкувалася DW, попереджають про те, що військова операція Туреччини в Афганістані може бути пов'язана з величезними ризиками. Експерт з міжнародних відносин з Університету Анкари Ільхан Узгель, нагадує про те, що 60 тисяч талібів протистоятимуть 300 тисячам військових афганської армії, яку 20 років готували інструктори НАТО. Проте, як зазначає експерт, армія, яка сильна на папері, на полі бою не особливо себе проявляє. Тому таліби знову і знову беруть під свій контроль афганські міста.

Експерт, який спеціалізується на питаннях міжнародних відносин Сезин Еней, також виходить з того, що переможний наступ талібів неминучий. "Але вони повинні будуть терпіти присутність іноземних солдатів у країні", - говорить він. Колишній дипломат Фарук Логоглу вказує на те, що "Талібан" останнім часом укріпив свою домінуючу роль. "Якщо Туреччина ігноруватиме загрози, які виходять від "Талібану", це матиме жахливі наслідки, як моральні, так і фінансові", - говорить він.

Анкара повинна прорахувати всі ризики і, можливо, відмовитися від цього, перш ніж буде занадто пізно, вважає ексдипломат.

Читайте також: Таджикистан направить додаткові війська на кордон з Афганістаном

Туреччина надсилає сигнал Заходу

Останнім часом між Анкарою і Вашингтоном відчутно напруження у відносинах, зокрема тому, що Туреччина вирішила захищати свій повітряний простір російськими системами ППО С-400. США у відповідь на це викреслили Туреччину з числа тих країн, які отримають винищувачі-бомбардувальники F35. Крім того, після вступу на посаду президент Джо Байден відреагував на демарш Туреччини тим, що визнав геноцид вірмен 1915 року.

Експерти виходять з того, що Ердоган спробує налагодити відносини зі США, щоб обійти санкції. Щоб пом'якшити позицію Заходу, Анкара спробує використовувати операцію в Кабулі, вважає Ільхан Узгель. Таким чином Туреччина надсилає Заходу сигнал, про те, що хоче співпрацювати з питань безпеки: "Він, Ердоган, хоче показати, що розвернувся до Заходу". Але місія в Кабулі, на його думку, - ніщо інше як символ неспроможності Анкари в проведенні послідовної зовнішньої політики. Через закупівлю російських систем ППО, незважаючи на членство в НАТО, виникло дуже багато протиріч: "Це не можна назвати розумною зовнішньою політикою. Туреччина все ще не змогла привести в порядок свої відносини з Заходом".