7 речей, які варто знати про Байройт та Ваґнера

Довга традиція

Байройтський фестиваль має найдовші традиції серед усіх фестивалів Німеччині. Нині, у 2016 році, розпочався вже 105-й сезон фестивалю. Заснований особисто Ріхардом Ваґнером ще у 1876 році, фестиваль і до сьогодні чітко дотримується свого автентичного формату: на ньому відбуваються постановки лише опер Ваґнера, щоправда, лише тих, які сам композитор вважав доречними для фестивалю. І, звичайно, постановки відбуваються у театрі, дизайн якого створив сам композитор. Такий формат виглядає досить негнучким, проте протягом своєї довгої історії Байройтський фестиваль завжди завдавав нового імпульсу в світі опери.

Унікальний звук

Весь інтер'єр театру, від підлоги до стелі, складається з дерева. Колони, сцена, оркестрова яма розташовані дуже близько одне до одного, а у залі глядачам доводиться сидіти на твердих та незручних сидіннях. І усі ці дерев'яні компоненти зали вібрують разом із музикою. Загальний ефект можна описати так: нібито "сидиш всередині музичного інструменту". Знаменита оркестрова яма знаходиться під сценою. Звідти звук долинає до сцени, змішується з голосами співаків і після цього - ллється у зал до глядачів. Поєднання звуків у театрі таким особливим чином є унікальним в світі. Саме тому слухати Ваґнера "з першоджерела" вважається дуже цінним досвідом.

Успіхи та провали

Багато кому доводиться роками чекати можливості придбати квиток на Байройтський фестиваль, а протягом сезону продається приблизно 60 тисяч квитків. Проте так було не завжди. Перший Ваґнерівський фестиваль у 1876 році став справжньою фінансовою катастрофою. Засмучений композитор навіть назвав свій фестивальний театр "настроєм блазня". Однак, другий Байройтський фестиваль у 1882 році, під час якого відбулось 16 постановок "Парсифалю", став справжнім тріумфом. Наступного року Ваґнер помер. Три роки потому його вдова Козима намагалась повернути до життя фестиваль, представивши свою власну постановку "Трістана та Ізольди". Проте опери проходили перед майже порожнім залом. Одного разу на постановку було продано лише 12 квитків. Під час Першої світової війни фестиваль не проводився, а у наступні після війни роки родина композитора збідніла через інфляцію. За часів Третього Рейху Адольф Гітлер, палкий шанувальник Ріхарда Ваґнера та друг його нащадків, надавав фестивалю фінансову підтримку. Через зв'язок з Гітлером у ранні повоєнні роки фестиваль мало не заборонили назавжди. Онуки Ріхарда Ваґнера, Вольфанґ та Віланд, змогли відновити його у 1951 році.

Сім'я

Після смерті композитора Байройтським фестивалем керувала його дружина Козима Ваґнер. Потім керівництво заходом здійснював її син Зіґфрід, проте вони обоє померли у 1930 році. Після цього розпочалась ера Вініфред Ваґнер, вдови Зіґфріда, яка тривала до закінчення Другої світової війни. Шість років потому Вольфанґ та Віланд Ваґнери почали спільно керувати фестивалем. Після смерті Віланда у 1966 році і аж до 2008 року - протягом 57 років - культурним заходом незмінно та успішно керував Вольфанґ Ваґнер. Після нього естафету керівництва фестивалем прийняли його доньки Єва Ваґнер-Паск'є та Катаріна Ваґнер. З 2016 року керує фестивалем Катаріна Ваґнер. Може здатись, що передавання у спадок права керувати фестивалем відбувалось гладко, проте це зовсім не так, адже щоразу між членами родини відбувались палкі суперечки та сварки. Про це написано багато книг.

Доба нацизму

У молодості Адольф Гітлер не пропускав жодної нагоди сходити на оперу Ваґнера. Як і багатьох інших, музика композитора зачіпала його за живе. У книзі "Гітлерівський Байройт" ("Hitlers Bayreuth") дослідниця історії Брігітте Гаманн описала роковий зв'язок між фюрером та Байройтським фестивалем. Вона описала безглуздя на зразок постановок перед пораненими у Другій світовій війні солдатами - музика Ваґнера їм нібито мала допомогти одужати. Нам багато чого відомо з цієї епохи в історії фестивалю, проте дещо досі залишається таємницею. Листування між Адольфом Гітлером та Вініфред Ваґнер досі чекає на дослідження та аналіз істориками.

Селебрітіз на фестивалі

У минулі роки Зелений пагорб відвідало багато відомих людей: наприклад, президенти Німеччини Ріхард фон Вайцзеккер та Йоахім Ґаук, принц Чарльз та колишній лідер Радянського Союзу Михайло Горбачов. І, звичайно, канцлерка ФРН Анґела Меркель, яка вважається завсідником Байройтського фестивалю. Цього року вона не змогла взяти участь у відкритті фестивалю. Натомість Меркель разом зі своїм чоловіком Йоахімом Зауером планують відвідали фестиваль пізніше у приватному порядку. Цього року вперше у день відкриття не було офіційного урочистого прийому та проходження гостей червоною доріжкою - на знак поваги до жертв стрілянини у Мюнхені, яка відбулась 22 липня.

Ваґнер

Ріхард Ваґнер був одним з найвпливовіших композиторів в історії музики. Він був одержимий музикою. Соціаліст за переконаннями, він мав багато зв'язків при імператорському дворі. Анархіст, провидець, об'єкт тисяч сторінок текстів, листів та трактатів, які частково суперечать одне одному. Ваґнер - одна з найкреативніших постатей в історії культури. Той, кого обожнювали або не сприймали, але до кого рідко хто залишався байдужим. Він був затятим антисемітом. Людиною, яка здійснила революцію у царині музичних театрів. І, висловлюючись сучасною лексикою, він був гравцем на публіку та нав'язував себе та свою культуру світові, який цього не хотів. Але зараз світ йому за це вдячний.