1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

$5 млрд за майно у Криму: що треба знати про рішення Гааги

Максим Сидоржевський
13 квітня 2023 р.

Арбітраж у Гаазі постановив, що Росія має компенсувати Україні п'ять мільярдів доларів збитків, завданих захопленням активів "Нафтогазу" у Криму. Чи реально отримати ці кошти?

https://p.dw.com/p/4Q0G2
Морське узбережжя Криму, архівне фото
Морське узбережжя Криму, архівне фотоФото: RIA Novosti

Арбітражний трибунал при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі 12 квітня 2023 року постановив, що Російська Федерація має виплатити Україні п'ять мільярдів доларів компенсації за збитки, завдані захопленням активів НАК "Нафтогаз" у Криму в 2014 році. Про рішення арбітражу повідомили у НАК у четвер, 13 квітня. На сайті ж самого трибуналу на сторінці цієї справи зазначено, що вона "розглядається".

Що це за справа?

"Нафтогаз" та низка компаній групи "Нафтогаз" у жовтні 2016 року ініціювали арбітражне провадження проти РФ з вимогою виплатити компенсацію за незаконну експропріацію стратегічно важливих енергетичних активів "Нафтогазу" у Криму, які було фактично вкрадено разом з анексією півострова. Ідеться про родовища, бурові установки, підземні сховища, кораблі, газотранспортну систему та багато інших об'єктів, які Україна втратила після анексії. Згідно з аргументацією НАК, своїми діями РФ порушила українсько-російську угоду про захист інвестицій.

Усні слухання з питань юрисдикції та відповідальності у цій справі відбулися у Палаці миру в Гаазі у травні 2018 року. І в лютому 2019 року трибунал ухвалив рішення на користь "Нафтогазу". Він підтвердив свою юрисдикцію на розгляд справи та визнав, що РФ порушила свої зобов'язання за угодою з Україною про захист інвестицій та незаконно експропріювала інвестиції "Нафтогазу". У відповідь на це міністерство юстиції РФ 1 березня 2019 року заявило, що не визнаватиме рішення Третейського суду в Гаазі та "вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення представлення та захисту інтересів РФ" з огляду на ухвалу цього арбітражного рішення.

На нинішній стадії арбітражного провадження суд визначав розмір компенсації втрат "Нафтогазу" - слухання щодо визначення суми компенсації розпочалися 21 лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а завершилися в березні 2022 року.

Читайте також: Україна вимагатиме від Росії 1,24 мільярда гривень за порти Криму

Юрій Вітренко, який на той час очолював "Нафтогаз", у день початку слухань повідомив, що Росія на першому етапі відмовлялася брати участь в арбітражному розгляді. І лише після винесення арбітражного рішення на користь "Нафтогазу", яким Росію було визнано винною за експропріацію українських активів, Москва змінила свою позицію і почала брати участь в арбітражі.

Як суд визначив суму?

Голова правління "Нафтогазу" Юрій Чернишов привітав рішення арбітражу та заявив про "перемогу на енергетичному фронті". "Тепер Росія має виконати це рішення відповідно до своїх зобов'язань за міжнародним правом", - вважає Чернишов.

Як пояснили у "Нафтогазі", суд вирішив, що сума компенсації повинна дорівнювати справедливій ринковій вартості активів НАК до моменту їхньої експропріації. Попри наполягання Росії на тому, що "Нафтогаз" не має права на будь-яку компенсацію за експропріацію його активів, Арбітражний трибунал не погодився з таким твердженням.

Сума компенсації, встановлена цим рішенням, є найбільшою сумою, присудженою міжнародним арбітражним трибуналом як компенсація за експропріацію Росією активів у Криму, наголосили у НАК. Крім цього, згідно з рішенням суду, РФ також повинна відшкодувати "Нафтогазу" витрати, пов'язані з цим арбітражним провадженням.

Як Україна отримає кошти?

Цілком вірогідно, що Росія відмовиться добровільно виплачувати Україні компенсацію за вкрадені у Криму енергетичні активи. У такому випадку арбітражні рішення можна буде реалізувати через механізм примусового виконання. Відтак, як пояснили у НАК, у разі відмови Росії від добровільного виконання рішення суду, відповідно до Нью-Йоркської конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, "Нафтогаз" має право розпочати процес визнання та допуску до примусового виконання рішення на території тих держав, де розташовано активи Російської Федерації.

Радниця міністра енергетики України, колишня радниця глави "Нафтогазу" та ексзаступниця глави МЗС Лана Зеркаль, коментуючи це рішення, також наголосила, що цю суму можуть стягнути з арештованих активів, відповідно до Нью-Йоркської конвенції. "Сторонами цієї конвенції є 162 країни, вона передбачає виконання іноземних арбітражних рішень (тобто рішень, винесених в іншій державі, ніж та, де запитується виконання). Кожна держава визнає арбітражні рішення обов'язковими і приводить їх до виконання згідно з власними процесуальними нормами", - пояснила Зеркаль.

Тобто, за її словами, зараз "Нафтогаз" може звернутися до будь-якої держави, де є арештовані активи РФ, і вимагати виконання цього арбітражного рішення. Шанси на отримання цих грошей в осяжній перспективі Зеркаль оцінює як "дуже високі", попри "всі російські запобіжники та їхнє трактування імунітету держави". "Бо російські трактування нікого не цікавлять. Тепер м'яч на половині поля "Нафтогазу", - зауважила вона.

На рішення арбітражу вже відреагували й у Москві. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков зауважив, що Росії потрібно буде вивчити його. "Наші фахівці, які займаються захистом наших прав у цій справі, зараз аналізуватимуть, ухвалюватимуть рішення про подальші дії", - цитує Пєскова російська державна агенція РИА "Новости".

Олена Зеркаль про транзит газу, "Північний потік-2" і водень для ГТС (19.02.2021)