22 червня 1941 року. Як цей день згадували в Німеччині
22 червня 2021 р.
Заочною суперечкою російського президента з головою зовнішньополітичного комітету німецького Бундестагу розпочався у ФРН день, присвячений 80-й річниці нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз. Президент Володимир Путін опублікував у німецькій газеті Die Zeit присвячену цій річниці статтю "Бути відкритими, попри минуле", а німецький політик Норберт Реттґен (Norbert Röttgen) рано-вранці дав інтерв'ю на цю тему першому каналу телебачення ФРН.
Глава німецької держави Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) поклав 22 червня вінок на радянському меморіальному цвинтарі в берлінському районі Панков. У цей день в столиці та інших німецьких містах відбулись організовані різними ініціативними групами заходи у пам'ять про вторгнення вермахту в Радянський Союз 80 років тому.
Стаття Путіна в Die Zeit та інтерв'ю Реттґена в ARD
Російське посольство, повідомляє Die Zeit, два тижні тому запропонувало виданню статтю Путіна, присвячену цій річниці. Російський президент виклав у ній свій погляд на новітню історію Європи.
Найважливішою причиною кризи у відносинах Росії з західними країнами він назвав розширення НАТО на схід. "Саме рух блоку на схід, що почався, між іншим, з того, що радянське керівництво фактично умовили на членство об'єднаної Німеччини в НАТО, стало основною причиною стрімкого зростання взаємної недовіри в Європі", - пише Путін.
Читайте також: Що німецьким школярам розповідають про 22 червня 1941 року
Може бути, і справді розширенням НАТО на схід і зближенням деяких пострадянських країн, зокрема України, з Євросоюзом, Захід спровокував кризу у відносинах з Росією, запитав рано-вранці, ще до публікації статті Путіна, репортер ARD голову зовнішньополітичного комітету Бундестагу.
Норберт Реттґен не заперечує, що і Захід припустився помилок, але не в цьому. Ставлення Путіна до розширення НАТО він називає "ядром конфлікту". "Росія заперечує і відмовляє своїм західним сусідам у свободі самовизначення. У Росії немає права забороняти Україні ставати демократичною правовою державою", - сказав Реттґен, маючи на увазі той факт, що ніхто силоміць не тягнув в НАТО країни Балтії, Польщу та інші країни Східної Європи.
Критичне ставлення до сучасної внутрішньої й зовнішньої політики російського президента не заважає Реттґену, однак, абсолютно однозначно оцінювати події 80-річної давності: "Ми повинні усвідомлювати нашу історичну провину за цю цивілізаційну війну на винищення".
Президент ФРН поклав вінок до статуї "Батьківщина-мати"
Тоді, як Путін і Реттґен проводили свою заочну суперечку, президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр готувався виїхати в Берлінський район Панков, де в парку Шенгольцер-Гайде розташований радянський меморіальний цвинтар, на якому поховані останки понад 13 тисяч з приблизно 80 тисяч вояків Червоної Армії, полеглих під час штурму Берліна в квітні-травні 1945 року. Поряд з меморіалами в Трептов-парку та Тіргартені - це один з трьох головних радянських військових меморіалів у Берліні.
Штайнмаєр поклав вінок до статуї "Батьківщина-Мати" і вшанував хвилиною мовчання пам'ять загиблих у роки Другої світової війни радянських солдатів і цивільних осіб. Жодних промов він тут не виголошував. Все, що він вважав за потрібне сказати з приводу 80-ї річниці нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз, Штайнмаєр сказав минулої п'ятниці, 18 червня, в музеї "Берлін-Карлсгорст" - колишньому "Музеї капітуляції".
Головна промова Штайнмаєра в музеї "Берлін-Карлсгорст"
Головною темою промови Штайнмаєра була доля радянських військовополонених. Про них він розповідав на прикладі Бориса Попова, який опинився в німецькому полоні у перші ж дні після нападу вермахту на Радянський Союз, зумів вижити там, встиг багато розповісти та помер тільки рік тому у віці 98 років.
Воєнну кампанію нацистської Німеччини проти Радянського Союзу він назвав "розгулом ненависті та насильства, радикалізацією війни та перетворенням її на безумство тотального знищення". "Ті, хто вів цю війну, вбивали людей усіма мислимими способами, виявляючи небачені раніше жорстокість і звірства, - говорив Штайнмаєр. - Війна німців проти Радянського Союзу була варварством вбивць". На сайті федерального президента ця примітна промова є і російською мовою.
Читайте також: За що посол України образився на президента Німеччини
А ще до виступу в Карлсгорсті - 14 червня - президент ФРН з'їздив в нижню Саксонію в колишній табір в Зандбостелі, де в роки Другої світової війни утримувалися понад 300 тисяч військовополонених, у тому числі понад 70 тисяч червоноармійців, багато з яких померли від виснаження, голоду і хвороб. Там він поспілкувався з родичами колишніх радянських військовополонених і поклав вінок на табірному цвинтарі.
Орден Алексієвич і збірка документів про Голокост
Також президент ФРН у рамках заходів, присвячених 80-й річниці початку війни нацистської Німеччини проти СРСР, вручив Великий хрест 1-го ступеня - орден "За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина" - білоруській письменниці Світлані Алексієвич. "Особливо у своїх творах "У війни не жіноче обличчя" та "Останні свідки" вона вражаючим чином відтворює жахи Другої світової війни і страждання мирного населення", - наголошується у повідомленні на сайті президента ФРН.
А 16 червня Штайнмаєр приймав у своєму палаці Бельвю видавців 16-томної збірки документів, що свідчать про переслідування і вбивства нацистами євреїв, у тому числі на окупованих вермахтом територіях Радянського Союзу. "Білорусь і Україна під німецькою окупацією були центральними місцями злочинів Голокосту", - нагадує пресслужба президента.
Канцлерка Німеччини: "Для нас, німців, це - привід для сорому"
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) присвятила 80-й річниці нападу нацистської Німеччини на СРСР свій щотижневий відео-подкаст 19 червня.
"Для нас, німців, це - привід для сорому", - наголосила очільниця німецького уряду. Мільйони людей загинули, особливо - на територіях, які сьогодні належать Росії, Україні та Білорусі, а також країнам Балтії, зазначила вона. Не можна забувати, що "ми - в боргу перед мільйонами жертв та їхніми нащадками", додала канцлерка.
Однак Меркель не оминула й нещодавні події на пострадянському просторі. З великим жалем вона висловилася про те, що "активність громадянського суспільства в Росії, а також у Білорусі, останнім часом обмежена - більш того, стала неможливою".
Читайте також: "День скорботи і сорому". Лист до річниці 22 червня
А безпосередньо у день річниці, 22 червня, Меркель зателефонувала президентові України Володимиру Зеленському та запевнила його у тому, що "скоєні німцями злочини, внаслідок яких загинув не один мільйон людей в Україні, а також в Росії, Білорусі та інших республіках колишнього СРСР, ніколи не будуть забуті".
Дещо згодом цього дня надійшло повідомлення, що Меркель також зателефонувала російському президенту Володимиру Путіну у зв'язку з 80-ми роковинами нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз.
Нова експозиція в Бухенвальді
Крім німецьких політиків і державних діячів, з ініціативою нагадати про напад нацистської Німеччини на Радянський Союз виступили різні громадські організації та приватні особи.
"Для нас, що підписались нижче, цей день - день скорботи, сорому і роздумів про власну історичну провину. На німецькій території була ініційована безпрецедентна війна на знищення, породжена політичною пихою і расизмом, спрямованими проти народів Радянського Союзу, особливо проти євреїв та інших меншин", - йдеться у зверненні, яке підписали понад 1300 вчених, публіцистів, політиків і громадських діячів Німеччини.
У другій половині дня в центрі Берліна відбувся траурний мітинг, який до 80-ї річниці нападу на Радянський Союз організував заснований у 1947 році німецький Союз антифашистів та осіб, які зазнавали переслідувань в нацистській Німеччині (Vereinigung der Verfolgten des Naziregimes - Bund der Antifaschistinnen und Antifaschisten).
У Тюрингії, поруч з Веймаром, на території меморіального комплексу колишнього концтабору Бухенвальд цього дня також відбувся пам'ятний захід до річниці 22 червня 1941 року. Там відкрили й нову історичну експозицію, присвячену, зокрема, долі неповнолітніх в'язнів концтабору і радянських військовополонених, які утримувались в особливо нестерпних умовах. Нагадували про напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз 80 років тому й у багатьох інших німецьких містах.