Правовий лікнеп

За даними громадських організацій, найбільше летальних випадків у райвідділах міліції відбувається у Київській, Харківській та Донецькій областях. Усього, згідно зі звітом Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, в минулому році в Україні сталося не менше 35 летальних випадків під час затримання громадян міліцією. А такі злочини, як побиття громадян, взагалі не піддаються статистиці. Правозахисники стверджують, сутичок з міліцією можна частково уникнути, якщо громадяни самі будуть юридично обізнаними і зможуть вже при першому контакті з патрульною службою відрізняти неправомірні дії стражів порядку.

Змінити ситуацію намагаються молоді активісти проекту «Міліція під контролем», які протягом тижня проводили вуличні лекції на тему «Що робити, щоб не стати жертвою міліцейського свавілля. Як поводитися з патрульною службою» в п'яти обласних центрах Східної України. Ініціатором проекту виступила луганська правозахисна організація «Поступ».

Правовий лікнеп для молоді

Вуличні лекції – це правовий лікнеп, передусім, для молоді, розповіла Deutsche Welle активістка проекту, студентка Альона Ігнатьєва. Саме молодь, за її словами, щодня має сутички з патрульною службою, а найчастішим приводом є розпивання слабоалкогольних напоїв. «Ми розповідаємо одноліткам, як поводити себе, якщо співробітник міліції підійшов на вулиці, якщо вимагає хабар замість складання протоколу, якщо примушує пройти в райвідділ. А потім у людини, яку затримали за розпивання пива, раптом у райвідділі знаходять наркотики, і вона – вже справжній злочинець».

Тож молоді люди передусім мають знати: якщо вони потрапили в поле зору міліції за розпивання алкогольних напоїв, то правоохоронці зобов’язані лише скласти протокол на місці. Всі інші дії правоохоронців – неправомірні, зазначає лектор.

Аби не ризикувати життям

Утім, часто бувають випадки, коли з міліцією навіть мовою закону розмовляти небезпечно. «Якщо людина бачить, що до нього йде співробітник в погонах і він налаштований агресивно, поводить себе неадекватно, то в жодному разі не можна чинити йому опір, що б він не робив», - навчає слухачів своїх лекцій Ігнатьєва. Співробітників міліції зазвичай більше, ніж порушників. У них є кийок та зброя. Якщо людину приведуть у райвідділ, застерігає Альона Ігнатьєва, вона може просто не вийти звідти живою, якщо буде активно упиратися.

У такому випадку головне – не доводити свою правоту, а вийти з райвідділу цілим та живим, каже громадська активістка. Зрозуміло, зауважує Ігнатьєва, що є такі фундаментальні проблеми, як низький рівень міліцейських кадрів чи низька заробітна плата. «Утім, у нашому проекті головне питання – це правова обізнаність людей. Протягом навчального року проводилися лекції у вузах та технікумах, наразі вперше – вуличні лекції у Луганську, Донецьку, Запоріжжі, Дніпропетровську та Харкові. Такий формат актуальний влітку, коли студенти на канікулах, а не на заняттях в аудиторіях».

Моніторинг виявляє купу порушень

На свої лекції молоді громадські активісти запрошують через соціальні мережі. Такі вуличні акції у центрі міст збирають декілька десятків людей. «На жаль, на лекції, зокрема у Донецьку, прийшли переважно члени правозахисних організацій, тобто ті, хто вже більш-менш в правових питаннях обізнаний. Мабуть, це через те, що вперше. Або недостатньо було інформації про цей проект», - каже Костянтин з Донецька. Щоправда, розповідає юнак, під час лекції активно підходили і випадкові перехожі. Вони брали контакти, зверталися по допомогу.

Після лекцій слухачі мали можливість самостійно провести моніторинг нарядів патрульної служби. У день, коли в Донецьку грався півфінал «Євро-2012», моніторинг показав майже зразкові результати. А от іншим разом лише за дві години моніторингу волонтери нарахували три факти хабарництва та виявили протокол з 13 помилками, розповідають учасники проекту.

Реакція з боку міліції доволі формальна

Після вуличних лекцій ми проаналізуємо ситуацію в регіонах та спробуємо максимально залучити правоохоронні структури і регіональну владу до вирішення вказаних проблем, зазначив в коментарі Deutsche Welle один з координаторів проекту, член луганської правозахисної організації «Поступ» Ярослав Мінкін. Так чи інакше міліції доводиться реагувати, адже після кожного громадського моніторингу його результати надсилаються керівникам правоохоронних структур. Щоправда, ті віддають перевагу вирішенню радше формальних моментів, ніж серйозних проблем, зазначають громадські активісти.