Як НАТО пережив саміт Трампа та не забув про Україну

У Брюсселі багато хто очікував неприємностей від саміту НАТО 11-12 липня. Але це очікування стосувалося першого дня - саме тоді було заплановано обговорення видатків на оборону. Той факт, що більшість країн НАТО виділяють на оборонні цілі, як на думку президента США Дональда Трампа, занадто мало грошей, викликає його особливе невдоволення.

Утім, попри заочну суперечку з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель (Angela Merkel), день завершився успішно. Лідери НАТО ухвалили спільну декларацію та попрямували на вечерю, де центральною темою була Росія. Різні її учасники, зокрема прем'єр Люксембургу Ксавьє Беттель, відзначили позитивну атмосферу вечері. Наступний же день було присвячено Україні, Грузії та Афганістану. І він мав стати цілком спокійним.

Перерване засідання

Зранку лідери НАТО зібралися з президентами України та Грузії на засідання. І вони навіть встигли видати підсумкові заяви, перш ніж почалася буря. Трамп вирішив знову повернутися до питання видатків на оборону. І тому перше засідання перейшло в обмежений формат - уже без представників третіх країни.

У деяких ЗМІ з'явилися повідомлення, що президент США пригрозив своїм колегам виходом з НАТО, якщо вони не погодяться збільшити свій внесок в оборону. Досі невідомо, чи була така погроза, адже ні сам Трамп, ні Меркель, ні інші учасники прямої відповіді на запитання про це згодом не дали.

Однак під час прес-конференції президент США підтвердив "дуже сильну" відданість Вашингтона Альянсу. Він також заявив про "досягнення грандіозного прогресу" щодо збільшення видатків на оборону. У світлі цього він оголосив: "Я думаю, що я, імовірно, можу (припинити членство США в НАТО - Ред.), але в цьому немає необхідності".

Чого ж конкретно досягнув лідер США? Озвучувати цифри він залишив генсеку Альянсу Єнсу Столтенбергу. Але і той лише повідомив, що з моменту, коли Трамп обійняв свою посаду, всі інші країни НАТО, крім США, спрямували додатковий 41 мільярд доларів на оборону.

У підсумку і Меркель виглядала задоволеною, адже саміт, на її думку, допоміг Альянсу краще усвідомити себе та свою потрібність.

Як це вплинуло на Україну?

Президент України Петро Порошенко почав свою підсумкову прес-конференцію з привітання з успішним самітом і жодним словом не згадав перерване засідання. "Мої особисті враження від сьогоднішнього засідання - всі, хто виступали, а виступали 19 лідерів країн-членів - всі без винятку говорили, що підтримка України має полягати в тому, щоб прискорювати перспективу членства", - зазначив він. А на слова одного з журналістів, що саміт виявився нервовим, політик висловив здивування, що могло спричинити нервування.

Експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете, який брав участь у заході на полях саміту, висловив у розмові з DW жаль, що зустріч, яка повинна була зміцнити зв'язки Україна-НАТО, була перервана Трампом "задля розмови про цілковито непов'язані питання". Лете вважає такий крок "безвідповідальним для президента США". Водночас він закликав не сприймати це дуже серйозно, адже Трамп заявив про відданість посиленню НАТО.

У передчутті зустрічі з Путіним

Оскільки весь розпорядок саміту було зміщено, то практичним наслідком могли стати зміни у двосторонніх зустрічах Порошенка. Утім, він повідомив, що провів понад 15 таких зустрічей, зокрема і з Трампом. Вони обговорювали, запевнив Порошенко, і питання "Північного потоку-2" - проекту побудови газопровода, який напередодні викликав потік критики Трампа на адресу Німеччини. Також темою була запланована на 16 липня зустріч Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним.

Порошенко так підсумував свою зустріч: "Це була абсолютно довірлива розмова, я дуже задоволений, що Україні було віддано пріоритет, була абсолютна необхідність, що перед поїздкою в Гельсінкі нам потрібно було поспілкуватися з президентом США".

З боку НАТО невдоволення з приводу зустрічі Трампа з Путіним не лунало. Адже вона цілковито вписується в підхід НАТО до Росії: зміцнювати оборону та вести діалог. Більше того, сам Трамп заявив, що йому колеги навіть дякували за намір зустрітися з лідером РФ. Він висловив сподівання знайти спільну мову у Путіним. "Дехто запитував, чи він ворог. Ні, він не мій ворог. Чи він друг? Ні, я не знаю його достатньо добре, - розповів Трамп про своє ставлення до Путіна. - Але врешті-решт, він - конкурент. Він представляє Росію, я представляю США". Також він наголосив, що збільшення видатків НАТО на оборону, на якому він наполягає, - не те, що "допомагає Росії".

У світлі суперечливих заяв Трампа щодо питання невизнання анексії Криму, журналісти запитали його, чи готовий він визнати її. "Президент Обама дозволив цьому статися. Це було під час його "вахти", а не моєї (...) Чи дозволив би я цьому статися? Ні, я би не дозволив", - відповів він. Водночас Трамп у притаманній йому манері зазначив, що не знає, що далі буде з Кримом. "Але я не є щасливим щодо Криму", - запевнив президент США.

Перспектива членства?

Саміт у Брюсселі і справді підтвердив обіцянку, зроблену на саміті в Бухаресті 2008 року. Тоді всі країни НАТО погодилися, що колись Україна та Грузія зможуть вступити до нього. Однак формулювання щодо обох країн у нинішній декларації відрізняються. Щодо Грузії до згадки про Бухарест додається, що ця країна "стане членом Альянсу, і план дій щодо членства є частиною цього процесу". І слово "членство" повторюється ще не один раз. Щодо України лише визнається її "прагнення до членства у НАТО". Щоправда, НАТО наголосило на праві України визначати свій курс без зовнішнього втручання.

Відрізняється і формат окремих декларацій щодо кожної країни. Стосовно Грузії її ухвалила Комісія НАТО-Грузія. А от щодо України це була заява Столтенберга, який головував на засіданні. Причина - конфлікт з Угорщиною через закон про освіту.

Водночас, якщо порівняти з цілями, які Київ ставив перед самітом, то досягнути вдалося немало. У загальній декларації Росії та засудженню її курсу приділено дуже багато уваги. Стосовно України НАТО підтвердив підтримку її територіальної цілісності, запевнив, що не визнаватиме незаконну анексію Криму, закликав Росію вивести свої війська з Донбасу та припинити підтримку бойовиків, закликав звільнити "українських в'язнів та заручників, утримуваних в Росії, Криму та (окремих - Ред.) районах Східної України". Окремо лідери Альянсу обговорили перспективи миротворчої місії та наголосили, що її мандат повинен поширюватися на всю зону конфлікту, включно з кордоном з РФ. Суттєву увагу в НАТО приділили й реформам в Україні.