Як математика передбачає сімейне щастя і розлучення

Математика - восьме диво світу серед усіх наук. У цьому переконаний Крістіан Гессе (Christian Hesse), професор математики і статистики в Штутгартському університеті і автор виданої нещодавно в Німеччині книжки "Життя²" (Leben²). У ній він доводить, що математика - це не тільки гімнастика для розуму. Вона, як кохання та музика, здатна робити людину більш щасливою. Яким чином? Ось кілька прикладів.

Як уникнути прорахунків у шлюбі

За статистикою, кожен другий шлюб у західних країнах завершується розлученням. У Німеччині середньостатистичний шлюб триває 15 років. Чому одна половина шлюбів розпадається, а інша - ні? На які пари чекає щасливе спільне життя, а у яких шанси однозначно гірші? І чи існує формула сімейного щастя?

Існує. Німецький професор згадує дослідження американських вчених Джеймса Муррея і Джона Готмана. Протягом багатьох років вони спостерігали за сімейними парами. Вчені просили кожну з них поговорити про гроші, секс або виховання дітей. Розмови записували на відео й аналізували за спеціальною шкалою емоцій. Вчені також відстежували, які пари через роки розійшлись, а які ні. В результаті було виведено співвідношення 5:1. Воно означає, що щасливий той шлюб, в якому позитивні моменти перевищують негативні вп'ятеро. Тобто щоб компенсувати, наприклад, образливе зауваження, одного букета квітів недостатньо - доказів любові та поваги повинно бути п'ять. На те, що ця формула функціонує, вчені дають гарантію 90 відсотків.

Чи варто взагалі виходити заміж або одружуватися? Відповідь статистиків однозначна: так. Вигода виражається хоча б у тривалості життя: у порівнянні з одинаками одружені чоловіки живуть на дев'ять років довше, а заміжні жінки - на шість. Причому цей позитивний побічний ефект вчені спостерігають навіть тоді, коли в стосунках немає ідилії. Хоча варто зазначити, що і вік тих, хто наважується на шлюб, підвищується. Взяти, наприклад, Німеччину. "Пересічний" німець одружується в 36 років, "пересічна" німкеня - в 33 роки. Різниця у віці позитивно позначається на шлюбі. Найкраще, вказує професор статистики, якщо чоловік на п'ять років старший за дружину, а дружина більш інтелігентна за чоловіка. Шлюбні стосунки укріплюють і діти. Уже після першої дитини ризик розлучення знижується з 50 відсотків до 30.

Сімейне щастя визначають і цілком конкретні суми. Статистично доведено, що якщо витрати на весілля становлять понад 20 тисяч євро, частка розлучених вище. Чим дешевше обходиться свято, тим довше подружжя проживе разом. А ось на обручках краще не економити: якщо одна обручка коштує менше 500 євро, ризик розлучення зростає.

Простий алгоритм для правильного вибору

Як взагалі знайти справжнього партнера для шлюбу? Ба більше - претендента на вакансію, нову квартиру або місце для парковки? Варіанти можна розглядати нескінченно. Тож як зупинити вибір на найоптимальнішому? Правильний алгоритм пошуку - основа основ. Визначити його допоможе зворотне значення математичної константи е - 0,37 або правило 37 відсотків. Воно сприяє балансу між недостатнім і занадто тривалим пошуком, який призводить до нестачі альтернатив.

Для початку треба визначити для себе часовий відрізок, який ви готові приділити пошуку рішення. Наприклад, ви даєте собі вісім років на пошук своєї другої половини. 37 відсотків цього часу ви присвячуєте ознайомленню з можливостями. У даному випадку це три роки. Після закінчення цього терміну слід вибрати першого кандидата, який за своїми якостями буде кращим за всі попередні у тестовій фазі. Цей принцип спрацьовує за умови, що кандидати з'являються з регулярністю - скажімо, по одному в рік. Якщо немає, то краще визначити не часовий відрізок, а загальну кількість варіантів. Тобто, наприклад, ви вирішуєте зробити вибір після розгляду восьми кандидатур. 37 відсотків від цієї кількості - три кандидати. Після знайомства з ними ви обираєте з наступних претендентів людину, котра перевершує за якостями найкращу з цих трьох.

Імовірність успіху - 37 відсотків, проте, вказує професор зі Штутгарта, така стратегія більш ефективна, ніж принцип випадковості.

Як поділити майно і хатню роботу 

Справедливий розподіл домашніх обов'язків - один з трьох важливих факторів, що сприяють довгим щасливим відносинам, - після вірності та гарного сексу. Принцип "поділи і вибирай" (не плутати з "розділяй і володарюй") - оптимальний для того, щоб уникнути образ і дійти консенсусу. У випадку з подружжям (тобто двома людьми) все дуже просто: один з членів подружжя складає два, на його погляд, рівнозначних списки домашніх справ, іншому надається можливість вибору. Якщо у веденні домашнього господарства повинна брати участь третя людина, наприклад, син-підліток, справа ускладнюється.

Але вихід знайшли! Польський математик Гуго Штейнгауз ще в 1944 році взяв за основу пиріг, який потрібно справедливо розділити на трьох. Перша людина ділить його на три шматки. Якщо другій людині щонайменше два шматки здаються рівнозначними, то право вибору надається спочатку третьому учаснику, потім другому, потім першому. Якщо друга людина вважає, що два шматки менш цінні, ніж той, що залишився, і при цьому третій людині все одно, то спочатку другій надається право вибору. Якщо ж і друга, і третя людина вважають, що пиріг поділений несправедливо, то перша вибирає шматок, а решта двоє ділять пиріг так, як їх влаштовує.

Те ж саме можна зробити і з домашніми обов'язками. Одна людина складає три рівнозначні для неї списки справ. Скажімо, перший - готувати їжу і виносити сміття, другий - закуплятись і прибирати кухню, третій - прати білизну та прибирати в хаті. Далі - за схемою з пирогом.

"Торгуватися" буде легше, якщо кожен з учасників надасть завданням певну кількість балів: 5, 10, 15, 20 - в залежності від навантаження та витрати часу. Ділити справедливо, використовуючи систему балів, 20 років тому запропонували американські математик Алан Тейлор і політолог Стівен Брамс. Їхній принцип "переможця, який підлаштовується" можна застосувати і в разі, якщо йтиметься про розлучення і розподіл майна, - життя ж таки дуже непередбачуване.

Якщо сімейне щастя не врятувати, математика готова допомогти. Об'єкти поділу оцінюються кожним учасником відповідно до його особистого сприйняття і діляться на основі отриманого рейтингу. За основу беруться 100 балів. Найбільшу кількість балів отримує найважливіший з точки зору гравця об'єкт. Потім починається "підлаштовування". Мета - так розділити майно, щоб кількість балів у списку кожного гравця збігалася.