Фільми Берлінале. Конкурсна програма
10 лютого 2010 р.
«Howl» («Стогін»). США, 2009 рік, 90 хвилин. Мова – англійська, режисер – Роб Епштейн, Джеффрі Фрідман.
Перший прояв контркультури в Америці, коли 1957 року перед судом стояв автор вірша «Стогін» Ален Ґінсберґ, режисери вирішили зобразити з трьох боків. З одного боку, це сам судовий процес над автором вірша, з другого – реакції співучасників цього процесу. І з третього – перед очима постає сам твір у візуальному та музичному супроводі сучасників поета.
«Jud Süß – Film ohne Gewissen» («Юд Зюс – Фільм без совісті»). Німеччина, 2010 рік, 114 хвилин. Мова – німецька, режисер – Оскар Роелер, у ролях – Морітц Бляйбтрой.
Виконавець головної ролі пропагандистського фільму часів нацистської Німеччини Фердинанд Маріан після успіху картини дуже змінюється. Його дружина Анна не може цього витримати. Через постійні коливання Маріана між «за» і «проти» режиму міністр пропаганди Гебельс депортує його дружину, аби надійно тримати актора під контролем. Та це призводить лише до його моральної загибелі. Забувши про дружину й маючи чеську коханку на ім‘я Власта, після війни актор дізнається про смерть своєї дружини, а також застає коханку з американським солдатом. І зрештою сідає в машину, аби більше не повернутися.
«En Familie» («Родина»). Данія, 2010 рік, 102 хвилини. Мова – данська, режисер – Пернілле Фішер Крістенсен.
Дітте – дочка відомого подружжя пекарів. Вона успішна власниця галереї та має пропозицію переїхати працювати до Нью-Йорка разом зі своїм чоловіком Петером. Та несподівана хвороба батька змушує її залишитися й перейняти на себе роль «голови сім‘ї». Петер боїться, щоб її активна участь у житті своєї родини не позбавила їх власного спільного життя.
«En ganske snill mann» («Якийсь м’який чоловік»). Норвегія, 2009 рік, 109 хвилин. Мова – норвезька, режисер – Ганс Петер Моланд.
Після 12-річної «відсидки» Ульрік повертається до звичайного життя. Перед ним стоїть питання: почати нове життя чи продовжити старе, вбивши Кені, через якого він і потрапив за ґрати. На бік першого варіанту його схиляє той факт, що він має сина й у нього незабаром народиться онук. На бік убивства ж його схиляє старий приятель-гангстер. Ось і питає себе Ульрік: а чи не стало б життя без такого приятеля кращим?
«Der Räuber» («Крадій»). Австрія / Німеччина, 2009 рік, 96 хвилин.
Мова – німецька, режисер – Бен’ямін Гайзенберг.
Фільм про життя дуже різнобічної людини – чоловіка, що одночасно є висококласним марафонним бігуном і... таким же висококласним банківським серійним крадієм. Постійний, безперервний рух – це не просто частина його життя. Все його життя – це рух заради руху, втеча заради втечі. І куди вона приведе його – ніколи не відомо.
«Submarino» («Субмарина»). Данія, 2010 рік, 110 хвилин. Мова – данська, режисер – Томас Вінтерберг.
Два брати, які виросли в бідноті й жахливих психологічних умовах, зажили кожен власним життям. Нік, відсидівши у в’язниці, став бодібілдером і алкоголіком. Його молодший брат – наркоманом, який до того ж виховує шестирічного сина. Вони шукають один одного, адже їх досі об’єднує асоціальне життя й бажання з нього виборсатися. Але зустрітися їм доводиться лише… в тюрмі.
«San qiang pai an jing qi» («Жінка, пістолет та макаронний магазин»). КНР / Гонконг, 2009 рік, 90 хвилин. Мова – мандарин, режисер – Жанг Їмоу.
Володар макаронного магазину посеред пустелі Ванг працює й живе в закладі разом зі своєю дружиною та кухарем. Він страшенно скупий, і життя з ним не може витримати навіть дружина. Єдина відрада для неї – інтимна афера з кухарем. Одного разу вони вирішують вбити Ванга. Та той дізнається про плани й винаймає кілера, аби той вбив підступну парочку. Чи буде розпутано цей клубок – невідомо.
«The Killer Inside Me» («Убивця в мені»). США / Великобританія, 2009 рік, 120 хвилин. Мова – англійська, режисер – Майкл Вінтерботтом, у ролях – Кейсі аффлек, Джессіка Альба, Кейт Хадсон.
Лу Форд – популярний політик свого містечка. Його люблять навіть крадії. Йому вдається багато, лише одна проблема – росте кількість убивств, а злочинця ніяк не знайдуть. Зрештою підозра у скоєнні злочинів падає на нього самого. Це розкриває його справжню сутність – садиста, психопата та холоднокровного вбивці.
«Tuan Yuan» («Разом окремо»). КНР, 2009 рік, 93 хвилини. Мова – шанхайська, мандарин, режисер – Ванг Кваньян.
Через 50 років після завершення громадянської війни на Тайвані солдати колишньої армії Куомінтанг, що боролася з комуністами, їдуть на спільну екскурсію в Шанхай, аби побачитися зі своїми рідними та старими друзями. Однак для солдата Лю Яншенга головне – побачити покинуту ним любов і сина, який народився після його втечі. Але є родина, сварка з якою ледве не доводить Лю до смерті…
«Bal» («Мед»). Туреччина / Німеччина, 2009 рік, 108 хвилин. Мова – турецька, режисер – Семі Капланоглу.
Історія шестирічного хлопчика Юсуфа, сина пасічника. Одного дня він побачив сон, який може справдитися, коли хлопчик вирішив вирушити на пошуки тата, який пішов в ліс і не повертався кілька днів.
«Shahada» («Шахада»). Німеччина, 2010 рік, 90 хвилин. Мова – німецька, режисер – Бурган Курбані.
Розповідь про життя трьох молодих мусульман – Мар‘ям, Саміра та Ісмаїла, що живуть у Берліні. Їхнє життя поставило перед ними багато запитань – хто вони є, кого вони люблять, у кого вірять. Шахада – перший стовп корана, визнання своєї віри, шляху, яким ти ітимеш по життю. Кожен із героїв має його обрати...
«The Ghost Writer» («Письменник-привид»). Франція / Німеччина / Великобританія, 2009 рік, 128 хвилин. Мова – англійська, режисер – Роман Поланскі, у ролях – Еван МакҐреґор, Пірс Броснан, Кімм Каттралл.
Успішний британський письменник, що заробляє на життя написанням замість інших, отримує пропозицію закінчити мемуари колишнього прем’єра Британії Адама Ленга. Але на перший погляд привабливий проект приносить згодом чимало клопоту. Попередній письменник, який писав мемуари, помер від дивного нещасного випадку. І працюючи над проектом, новий письменник-привид ризикує розкрити таємниці, що можуть коштувати йому життя.
«Caterpillar» («Катерпіллар»). Японія, 2010 рік, 85 хвилин. Мова – японська, режисер – Кої Вакамацу.
Історія життя понівеченого у другій китайсько-японській війні лейтенанта Курокави та його жінки Шігеко, яка стала символом відданості своєму народові серед мешканців рідного села. За словами режисера Кої Вакамацу, це фільм про покоління його батьків, покоління так званої «мирної війни», про яке сьогодні мало говорять в Японії.
«Na putu» («На шляху»). Боснія і Герцеговина / Австрія / Німеччина / Хорватія, 2010 рік, 100 хвилин. Мова – боснійська, режисер – Ясміла Збанич.
Луна і Амар – пара. Одного дня в їхніх стосунках настала криза. Через втрату Амаром роботи під питанням постала заповітна мрія Луни – виховати спільну дитину. Та чоловік знаходить роботу далеко від дому, в мусульманській консервативній громаді, яка мешкає в ідилії на берегу озера. Після тривалої розлуки Омар повертається додому з цілком іншим світоглядом. Це змушує Луну поставити під сумнів усе, в що вона вірила і чого прагнула. Зрештою постає питання, чи здатна любов взагалі допомогти їм знайти спільний шлях до щасливого майбутнього.
«Mammuth» («Маммут»). Франція, 2010 рік, 90 хвилин. Мова – французька, режисер – Бенуа Делепін, у роялх – Жерар Депардьє, Ізабель Аджані.
Маммут – прізвисько 60-річного працівника скотобійні, якому настав час іти на пенсію. З цього приводу колеги влаштували йому вечірку. Він пропрацював усе життя, починаючи з 17 років, жодного разу не беручи паузу та не хворіючи. Та раптом виявляється, що сім його колишніх роботодавців не подали у відповідні інстанції відомості про його доходи, через що під загрозою опиняється забезпечення його пенсійного життя. Він вирушає в місця своєї юності, аби владнати це питання. Та по дорозі перемикається на зовсім інші речі, які навіюють йому спогади зі старого життя, в центрі який опиняється найбільше кохання його молодості.
«Shekarchi» («Мисливець»). Іран / Німеччина, 2010 рік, 92 хвилини. Мова – фарсі, режисер – Рафі Піттс.
Алі, який нещодавно вийшов із в’язниці й працює, як може, аби прогодувати свою родину – дружину Сару і дочку Сабу. Та одного дня він повертається додому й нікого не застає. Дочку й жінку, як виявилося згодом, було випадково вбито під час розправи над політичними демонстрантами. Розгніваний, Алі вбиває двох поліцейських і втікає в ліс, після чого починається довге полювання, коли вже не зрозумілі межі між тими, хто і на кого полює.
«Eu cand vreau sa fluier, fluier» («Якщо я хочу свистіти, я свищу»). Румунія / Швеція, 2009 рік, 94 хвилини. Мова – румунська, режисер – Флорін Сербан.
Неповнолітній злочинець Сільвіу за п‘ять днів має вийти на волю. Та в цей момент він дізнається, що його матір після довгої відсутності повернулася, аби забрати його маленького брата, якого Сільвіу виховав як власного сина. Передчуття розлуки переростає в справжню паніку. Тим часом він закохується в молоду соціальну працівницю Анну, яку він без довгих вагань викрадає й вирішує бігти з нею світ за очі.
«Greenberg» («Ґрінберґ»). США, 2009 рік, 107 хвилин. Мова – англійська, режисер – Ноа Баумбах, у ролях – Бен Стіллер, Дженніфер Джейсон Лі.
Флоренс – «персональний асистент» родини Ґрінберґ. Її завдання – втілювати в життя бажання інших. Одного разу родина їде, і дівчина залишається в будинку сама, доглядає дім, собаку та... брата господаря Роджера. Він дивний, як і вона. Його кар‘єра музиканта свого часу обірвалася, й він вирішив усе життя «займатися нічим». Якось він попросив Флоренс повозити його в справах на машині, адже сам не мав прав. «Дивність» обох притягує їх один до одного.
«Как я провел этим летом» («Як я провів цього літа»). Росія, 2010 рік, 124 хвилини. Мова – російська, режисер – Олексій Попогребський.
Двоє чоловіків – Сергій та Павло – допрацьовують останній день на важкодоступній полярній станції у Північно-Льодовитому океані. Останній день спільного перебування на станції тривалістю у декілька місяців – непросте випробування для двох людей різних поколінь, поглядів, людей із зовсім різних світів.
«Rompecabezas» («Мозаїка»). Аргентина / Франція, 2010 рік, 90 хвилин. Мова – іспанська, режисер – Наталія Смірнофф.
На 50-річний ювілей Марія отримує від своєї родини подарунок – мозаїку «пазл». Виявляється, збирання великих картинок із маленьких шматочків приносить їй не лише величезне задоволення – у цій справі Марія має справжній талант. Згодом вона знайомиться з таким же фанатиком пазлів, з яким вони захоплюються настільки, що ставлять за мету перенести світові змагання зі збирання пазлів додому в Аргентину.
Данило Білик / Христина Ніколайчук / berlinale.de