Українські банки змусять платити більше за ризики

Зараз усі українські банки роблять регулярні платежі у Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). У разі банкрутства саме за рахунок цих грошей виплачуються компенсації вкладникам. Фонд гарантування тепер планує змусити банки, які ведуть більш ризиковану діяльність, і де вищою є імовірність банкрутства, платили більше. 

"Система сплати зборів учасників системи страхування депозитів повинна будуватися на принципах стимулювання банків до відмови від прийняття надмірних ризиків. Це можливо реалізувати через впровадження системи диференційованих ставок залежно від рівня ризиків банків", - заявили DW в ФГВФО. Банкіри пояснюють, що чим вищою є відсоткова ставка, за якою банк залучає кошти, та чим більшою є частка вкладів фізичних осіб в пасивах банку, тим ризикованішим вважається банк. 

Рахунок виставляють державі

Практика свідчить, що держава зазнає великих збитків через ризиковані операції банків. Лише за останні три роки в Україні збанкрутувало понад 90 банків. Значна частина з них - саме через ризиковану діяльність. Установи збирали гроші на депозити під надвисокі відсотки і роздавали гроші пов`язаним особам або у вигляді дорогих роздрібних позик, які дуже часто не поверталися. Подібним великим банкрутством стало закриття "Платинум Банку", який залучав гроші під 27 відсотків річних. При цьому, за даними ФГВФО, майже 95,5 відсотків кредитів банку були видані пов'язаним з акціонерами установам. В результаті банкрутства банку громадяни втратили майже 6 мільярдів гривень, які відтак мусила компенсовувати держава.

Ще одним гучним банкрутом став банк "Михайлівський", який спеціалізувався на роздрібному кредитуванні, і співпрацював навіть з тими позичальниками, які вже мали погану кредитну історію. Після його закриття держава виплатила вкладникам понад 1 мільярд гривень. Загалом же, за даними ФГВФО, державі довелося виплатити вкладникам усіх збанкрутілих банків понад 87 мільярдів гривень. Гроші на це були виділені з державного бюджету, або їх надавав Нацбанк України.

Чи вистачить цього для надійності?

Ця ініціатива Фонду може примусити банки вести більш виважену діяльність, а отже і менше ризикувати грошима вкладників. Водночас це може призвести до зниження доходності по депозитах для громадян. "Збільшення відрахувань призведе до зростання вартості ресурсної бази для банківської системи. Для пересічного вкладника це може виглядати як зниження відсоткових ставок за депозитами. При цьому банки можуть використовувати невідсоткові способи компенсації зниження ставок, наприклад, додаткові послуги та різні бонуси для вкладників", - коментує DW в.о. начальника управління ризик-менеджменту та економічної роботи банку "Південний" Дмитро Кожухар. Зараз, згідно з Українським індексом ставок за депозитами фізосіб, середня ставка за гривневими річними вкладами становить 15,6 відсотка.

Проте тільки додаткові витрати навряд чи змусять усі банки відмовитися від ризикованих операцій. "В ініціативах фонду все логічно - чим більше ризик - тим більшою повинна бути плата. Але це навряд чи змусить банки зменшити ризики, просто вони будуть більше платити", - коментує DW член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. 

В Нацбанку України головним ризиком банківської системи називають високу частку непрацюючих кредитів, які зараз становлять 57 відсотків від загального обсягу. Тому для стабільнішої роботи банки мають вирішити і цю проблему. "Банки повинні активніше реструктуризувати кредити сумлінним позичальникам, фінансовий стан яких відновлюється. Обслуговування інших проблемних кредитів вже не буде відновлено, тому їх доцільно повністю зарезервувати і списати", -  констатує Нацбанк України.