Стокгольм: що нового в екологічній столиці Європи

Кожен житель США щороку спричиняє викиди в атмосферу 20 тонн двоокису вуглецю. А мешканець Стокгольма – лише чотири тонни, тобто в п’ять разів менше, гордо каже архітектор Стеллан Фрікселл. Він був одним із проектувальників Хаммарбі Сйостад – району шведської столиці, в якому викиди в атмосферу зведені до мінімуму. «Нас запитують – як ви це робите? Ваші будинки унікальні? Ви самі себе забезпечуєте енергією чи в чому ваш секрет? Секрет – в інфраструктурі», - каже Фрікселл.

Колишні індустріальні будівлі Хаммарбі Сйостад переробили на сучасні житлові будинки з видом на канали і яхти, з парками та гральними майданчиками. Але головне – тут була реалізована особлива концепція інфраструктури. Зроблений повністю зі скла інформаційний центр від початку мав інформувати про цю концепцію лише мешканців району Хаммарбі Сйостад. Але Glashuset, тобто «скляний будинок» став пілотним проектом, що зацікавив людей з усіх куточків планети. На прикладі макету відвідувачі можуть дізнатися, як у цьому районі квартири забезпечуються теплом, як працюють системи водопостачання та використання сміття.

Непомітне вивезення сміття

Вирішальне значення полягає в тому, щоб регулярно інформувати жителів, каже Йонас Тернблом, директор з питань маркетингу. Лише якщо якомога більше людей справді розділяють сміття на різні види та здають його у відповідні контейнери, сміттєпереробна установка може ефективно працювати.

«Ми називаємо це западинами, - каже Тернблом. – Одна для органічних відходів, тобто харчів. Інша – для паперу та журналів. А також дві западини для решти сміття, яке не переробляється».

Перед кожним будинком стоять метрові контейнери, в яких зберігається сміття. Непомітно для мешканців сміття вибирають два-три рази на день через підземний трубопровід.

За лічені секунди в контейнерах відкриваються вентилі, й сміття всмоктується в трубопровід. Лише в центрі управління це помітно.

«Вміст контейнеру з папером відправляється до паперового млина, де його переробляють. Органічні відходи використовують для компосту, там теж спеціальна установка. Решта сміття спалюється. А в процесі спалення виробляється електричний струм та гаряча вода для Стокгольма», - каже Йонас Тернблом.

Вода для опалення, охолодження і струму

Повторно використовується не лише сміття. На очисних спорудах зі стічних вод спочатку виробляють так званий «біогаз», який потім іде в оселі для приготування їжі або рухає стокгольмські автобуси. Потім вода тече до системи опалення.

Керівник опалювальної установки Бо Берндтссон періодично перевіряє якість води й температуру: «Тут очищена стічна вода. У неї сильний запах і на поверхні плаває піна. Вона надходить з очисних споруд по двокілометровому тунелю. Ми закачуємо її в резервуар, а потім підігріваємо».

Через компресори ще тепла вода розігрівається та через труби іде в квартири та офіси. Влітку її використовують для системи кондиціонерів. Але перш ніж вона повернеться в Балтійське море, вона ще приводить у рух турбіну для виробництва електроенергії.

Секрет успіху – компактне проживання

Усі ці системи опалення та охолодження в Стокгольмі працюють переважно на відновлювальних джерелах енергії, наголошує Йенс Бйоорн, речник енергетичної компанії «Фортум». Навіть рештки сміття не пропадають дарма: «У Хегдален ми використовуємо сміття зі Стокгольма та навколишніх поселень – 500 тисяч тонн побутових відходів. Спалюючи їх, ми отримуємо тепло й електроенергію. Це головна причина, чому керівництво Європейського союзу обрало Стокгольм «зеленою» столицею 2010. Ми знайшли рішення для побутового сміття і переробляємо його в енергію – ефективним й екологічним способом».

Автори: Ютта Швенгсбір / Роман Гончаренко

Редактор: Христина Ніколайчук