ООН визнала право кліматичних біженців на притулок
21 січня 2020 р.
Кліматичних біженців не можна позбавляти права на притулок, якщо їхнє життя перебуває в небезпеці. Такого висновку дійшов Комітет з прав людини ООН, який вперше розглянув заяву від шукача притулку з кліматичних причин. Рішення комітету є "історичним", заявили у вівторок, 21 січня, в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини.
Це рішення відкриває двері для клопотань про надання притулку, пов'язаних з глобальним потеплінням. "Країни не можуть депортувати людей, які стикаються з обставинами, викликаними змінами клімату, і є такими, що порушують право на життя", - вказується далі в заяві.
Громадянин Кірібаті отримав відмову в Новій Зеландії
Комітет з прав людини ООНУ розглянув скаргу жителя острівної держави Кірібаті на ім'я Іоан Тейтіота. У 2015 році він з дружиною і дітьми подав клопотання про надання притулку в Новій Зеландії і отримав відмову. Після цього він звернувся зі скаргою до ООН. При цьому Тейтіота вказав, що дедалі вищий рівень океану робить острови Кірібаті непридатними для життя. Серед іншого скорочуються сільськогосподарські площі, а запаси прісної води дедалі більше забруднюються морською водою, зазначив він.
На думку комітету ООН, влада Кірібаті створила достатні захисні механізми для населення. Утім, органи влади третіх країн не мають права депортувати шукачів притулку, якщо ситуація, що виникла в силу кліматичних умов на їхній батьківщині, ставить під загрозу їхні життя, зазначається у висновку.
Рішення комітету є обов'язковим до виконання
Комітет з прав людини ООН стежить за дотриманням Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 172 країнами, які його підписали. 116 з цих держав, у тому числі Нова Зеландія і Німеччина, визнали право окремих людей подавати скарги на порушення пакту, тому для них рішення Комітету з прав людини ООН є обов'язковими до виконання.
За даними ООН, близько 280 мільйонів людей будуть змушені мігрувати через глобальне потепління на два градуси за Цельсієм. Автори доповіді відзначають, що з XIX століття середньосвітова температура підвищилася на один градус за Цельсієм і продовжує стрімко зростати. За прогнозами експертів, вона підвищиться на 2-3 градуси до кінця ХХI століття, якщо кількість викидів вуглекислого газу залишиться на нинішньому рівні.