Недуга від нудьги на роботі

Від нудьги на робочому місці, так само як і від перенавантаження, можна стомитися, запевняють автори книги «Діагноз Boreout» Філіпп Ротлін та Петер Вердер. При цьому обидва професійні синдроми: «Burnout» - вигорання від перенавантаження та «Boreout» - нудьга та відсутність розвитку – призводять до аналогічних наслідків, а саме - до емоційного виснаження, хронічної втоми й навіть депресії.

Як правило, від «boreout»-синдрому страждають ті працівники, які вважають, що здатні виконувати складнішу роботу, ніж нудні механічні завдання. Відчуття недооцінювання власних талантів начальством та даремності праці провокують глибоке незадоволення собою та працею загалом. До того ж співробітник почувається винним і боїться, щоби його неробства раптом не викрили. «Я за своєю природою така, що якщо нічого не роблю, то мені стає соромно. На роботі так само: якщо керівництво забуває, приміром, дати мені якесь завдання, то мені починає здаватися, що я нечесно отримую гроші», - зізналась у розмові журналістка одного з київських тижневиків. Водночас дівчина не приховує: вигадувати сама собі завдання навряд чи стане, краще почекає цікавих пропозицій «згори».

Група ризику

Найбільше нудьгують працівники адміністративної сфери та сфери послуг, резюмують автори. Третина з 10 тисяч опитаних американських працівників зізналися, що не мають повної завантаженості на роботі, і тому щодня близько двох годин витрачають на приватні справи в інтернеті. У Швейцарії 10 відсотків опитаних зізналися, що «занедужали» на «boreout»-синдром.

Тенденція нудьгувати на роботі поширена й в Україні. Консалтингова компанія HR-Center у межах дослідження «Найкращі роботодавці-2011» виявила, що у компаніях-учасниках близько 10 відсотків персоналу – так звані «баластні». «Перш за все, це проблема саме організації, адже вона сплачує за таку «роботу» співробітникові гроші, які могла б витрачати на щось значно корисніше, наприклад – на доброчинність», - зауважила Анжеліка Шмідт, фахівець роботи з персоналом HR-Center. Разом із тим експерт наголошує, що компанії мають приділяти більше уваги «нудьгуючим» працівникам, адже вони не є безнадійними. «Ми так і називаємо цю групу - «майбутній потенціал», - каже Шмідт.

Тяжко без наставництва

В Україні найвразливіші до «Boreout»-синдрому працівники без досвіду та ті, хто прийшли на стартові позиції. «У компанії може бути не розроблений план робіт із таким персоналом, відсутнє наставництво. Потенційні «вчителі» перевантажені своєю роботою і відповідальністю», - пояснює Анжеліка Шмідт.

Інша група ризику – висококваліфіковані досвідчені фахівці, яких наймають «під конкретні завдання», але нова робота не дає їм по-новому реалізуватися. Ця тенденція, за словами Шмідт, підсилюється «турбулентністю в економіці»: частою зміною власників компанії, організації праці, напрямків діяльності: «В такій «каламутній воді» далеко не всі можуть почуватися професіоналами на своєму місці. Хіба що Ви – фахівець із злиттів та поглинань або кризовий менеджер».

Методи «лікування»

«Boreout»-синдром не визначений у медичній практиці, але багато людей в усьому світі з ним знайомі – про це свідчать обсяги продажів книги німецьких авторів «Діагноз Boreout». Видання вже переклали англійською, іспанською, японською, грецькою та нідерландською мовами.

Якщо обсягів і умов праці не можна змінити, то «лікуватися» від нудьги на роботі автори радять у такий спосіб: розтягувати виконання роботи на довший, ніж потрібно час, або навпаки справлятися із завданням до визначеного терміну, і не повідомляючи про це керівництво, решту часу спокійно займатися власними справами.

Анжеліка Шмідт радить в першу чергу радіти тому, що робота взагалі є. А якщо вам нема чим зайнятися, то «запитайте, що можна зробити ще, чим допомогти іншим колегам або керівникові, зателефонуйте клієнтам…Активніше використовуйте голову для того, щоб було що робити рукам», - рекомендує фахівець.

.
Автор: Анастасія Новікова
Редактор: Дмитро Каневський