"Місто-губка": як Берлін вирішує проблему злив

Минулого літа німецька столиця також потерпала від аномальних дощів. 29 червня 2017 увійшло в історію Берліна - за 24 години місто прийняло чотиримісячну норму опадів. Вулиці затопило, метро зупинилося, аеропорти закрилися, а надвечір в інтернеті з'явилося відео пішохода, що пливе кролем по проїжджій частині. Дощова каналізація не впоралась з тоннами води, у Берліні було оголошено надзвичайний стан.

Стихійні лиха тоді в столиці Німеччини, а також і Росії, а нині й у столиці України наочно проілюстрували застереження метеорологів: одним з прямих наслідків глобальної зміни клімату стають рекордні за потужністю зливи. Щоб скоротити ризик повеней і знизити навантаження на дощову каналізацію, мерія Берліна і міська компанія водопостачання впроваджують в місті програму економного поводження з дощовою водою, яку скорочено називають "Місто-губка".

Зміна дощової парадигми

Суть концепції зводиться до кардинального перегляду підходу до дощової води. Традиційно містобудівники намагалися максимально швидко відвести водні маси з вулиць в дощову каналізацію. Але, очевидно, каналізація дедалі менше може винести такі навантаження. Концепція "губки", яка народилася в Китаї, передбачає протилежний підхід: кущі, дерева і газони на дахах, фасадах і в громадських місцях "вбирають" дощову воду.

Крім цього, архітектори планують мультифункціональні громадські місця - наприклад, дитячі майданчики або газони, які під час дощу перетворюються на тимчасові "калюжі". Зібрана таким чином дощова вода або випаровується на місці, або використовується для охолодження будівель.

Цей підхід вже реалізований в деяких районах Берліна, найвідоміший з яких - Потсдамська площа в центрі міста. Там практично весь дощ, що випадає, акумулюється на місці, в дощову каналізацію не потрапляє жодної краплі. Як кажуть в міській компанії з водопостачання, саме такі автономні квартали впоралися з рекордною зливою наприкінці червня минулого року найкраще.

Озеленення міських дахів

Ідея "міста-губки" - частина великого проекту з адаптації інфраструктури Берліна до наслідків глобальної зміни клімату. По всьому Берліну вже налічується понад 18 тисяч озеленених дахів, у тому числі - дах будівлі міської компанії з водопостачання. Коли виходиш на нього, опиняєшся немов на галявині посеред лісу: під ногами мох і травичка, крізь яку тут і там пробиваються на світ гриби.

Інший приклад - новобудови в районі Адлерсхофі, де не тільки дахи, але і фасади покриті рослинами - дощова вода накопичується на даху і повільно стікає фасадом, охолоджуючи будинок і допомагаючи його власникам заощадити на кондиціонерах. Або лікарня в районі Фрідріхсхайн, яка після ремонту була відключена від дощової каналізації і тепер справляється з атмосферними опадами самостійно. Більш того, мерія планує ввести субсидії для домовласників, які озеленять свої дахи до такої міри, що ті акумулюватимуть як мінімум 60 відсотків опадів. І розвантажать міську каналізацію.

Як використовувати дощову воду

Один з ідеологів "міста-губки" - Гайко Зікер (Heiko Sieker), експерт з міській гідрології. Його компанія спеціалізується на розробці комплексних рішень щодо поводження з дощовою водою. "Раніше нас вчили, що треба якомога швидше відводити дощову воду в каналізацію, - розповідає він. - Тепер стало зрозуміло, що, по-перше, жодна каналізація з такими зливами не впорається. По-друге, відведення дощової води лише зміщує проблему в просторі - вода вбирає в себе шкідливі речовини з асфальту і бетону і забирає їх у міські водойми".

У міській компанії з водопостачання Берліна (Berliner Wasserwerke) проект координує Дарла Нікель (Darla Nickel). "Клімат змінюється, необхідність розвантажити дощову каналізацію стає дедалі нагальнішою", - пояснює вона. І це при тому, що Берлін - далеко не наймокріше місце в Німеччині. У столиці випадає вдвічі менше опадів, ніж, наприклад, у Мюнхені.

В результаті сьогодні експерти міської водопровідної компанії входять в планування будівельних проектів на дуже ранніх етапах - і пропонують рішення з використання дощової води на місці. Мета міської влади - не тільки перевести на концепцію "міста-губки" новобудови, але і по можливості модернізувати і відключити від дощової каналізації старі квартали. Дарла Нікель описує цей процес словом "розмурувавши" - тобто переглянувши системи каналізації на заасфальтованих і забетонованих територіях, використовуючи замість водонепроникних пористі матеріали або висаджуючи траву.

У цьому ж напрямку Нікель радить йти й іншим містам, які потерпають від затоплень після злив - зводити до мінімуму "замуровані" бетоном і асфальтом площі. І від самого початку будь-якого будівництва ставити мету затримати дощову воду на місці - і відводити для цього мультифункціональні території. І в тому числі, наприклад, влаштовувати сади і газони на дахах.

Складні узгодження

"Це, звичайно, дуже складний процес, який вимагає безліч узгоджень, - визнає Дарла Нікель. - Але, як свідчить наш досвід, з кожним разом система працює дедалі краще".

Це підтверджує і гідролог Гайко Зікер. За його словами, "місто-губка" - це колективна праця архітекторів, містобудівників і багатьох комунальних служб, що вимагає набагато більш інтенсивного спілкування між усіма інстанціями, залученими в процес.

"І не чекайте, що всі будуть у захваті від ваших ідей, - попереджає Зікер. - На перепереконання чиновників йде багато часу". За його словами, величезну роль в процесі відіграють ЗМІ та пересічні громадяни, які тиснуть на місцеву владу, змушуючи її займатися вирішенням проблеми затоплень після сильних дощів.

Але тиск на мерію зростає і на політичному рівні. Влітку 2017 року регіональний берлінський парламент ухвалив посилити розвиток заходів з розвантаження дощової каналізації. Депутати, зокрема, закликали скорочувати на 1 відсоток в рік площу будівель і земельних ділянок, з яких дощова вода надходить в каналізацію, а нові житлові райони принципово планувати без підключення до центральної зливової каналізації.