Одяг як візитівка

Жінка, яка приїхала з Болгарії, спершу не зрозуміла, що чоловік має на увазі. Але коли до неї дійшло, що він вважає її проституткою, тоді вона збагнула, що звичний для жінок у її країні вигляд німці сприймають інакше. Тепер, згадуючи про цей кумедний випадок, вона лише посміхається. Але при згадці, як в університеті чи на роботі в неї виникало відчуття, що її не сприймають серйозно через зовнішній вигляд, посмішка сповзає з її обличчя. «Сам лишень мій болгарський акцент і новини, які тут лунають про торгівців людьми та повій зі Східної Європи, живлять ці упередження», - розповідає Кройцер. «Мені не залишалося нічого іншого, як пристосуватися». Експерт з питань Східної Європи та Латинської Америки на власному досвіді добре вивчила численнні стереотипи.

Міні-спідницю залиште для приватного життя

. «У мене є упередження», - зізнається Надіне Томас. Твердження «Одяг робить людину», народжене Ґоттфрідом Келлером наприкінці 19-го століття, досі зберігає свою актуальність, відзначає директор інституту моди в Берліні. «Від того, який одяг носиш, залежить ставлення до тебе». Її інститут консультує фірми, готелі та підприємтва щодо правил одягу. «У Німеччині на роботі панує класичний стиль, відкриті плечі – це табу, а спідниці мають бути щонайменше до колін», - пояснює Надіне Томас.

Головний дизайнер інституту моди Анна Остерхельд додає, що коротку спідницю можна носити у приватних ситуаціях. Її порада: «Залишайтеся серйозними, зокрема, якщо ви репрезентуєте свою компанію». Зрештою, жінки у світі бізнесу мають справу з чоловічим домінуванням, тому дуже важливо, який одяг носиш. В інституті жінкам показують, де пролягає межа доречного. Яскравий приклад – вправа, коли треба нахилитися, щоб підняти кулькову ручку.

Не соромитися жіночності

Цветеліна Кройцер у цьому питанні не погоджується з поглядами західних емансипованих жінок. Адже, коли у Східній Європі чи Латинській Америці жінка підкреслює свою жіночність, то в цьому немає нічого поганого. На її переконання, не потрібно соромитися за свою стать. «Жінки у Німеччині часто думають, що мусять одягатися як чоловіки, а також пристосовувати до цього свої дії та мислення», - каже вона. Але останніми роками Кройцер спостерігала й протилежну тенденцію. На її переконання, жінкам сьогодні знову стали важливішіми жіночність, макіяж, одяг, що підкреслює фігуру.

«Хіба спідниця до колін приховує жіночність?»,- запитує Надіне Томас. Як відомо, про смаки не сперечаються. Але взаємозв'язок між модою та емансипацією бачить і дизайнерка Анна Остерхельд. Адже історія моди, наприклад, засвідчує, що у 80-х роках минулого століття жінки носили одяг з накладними наплічниками. Натомість сьогодні у моді одяг, що підкреслює природні лінії жіночих плечей. Прикладом гарного стилю для Остерхельд і Томас слугують італійці – як жінки, так і чоловіки. «Вони вміють виглядати серйозно і водночас невимушено».

"Сіра миша" як норма

. Цветеліна Кройцер почала у Німеччині одягатися не так яскраво. А також менше фарбуватися, щоб протидіяти упередженням, і щоб її серйозніше сприймали. Коли через п'ять років перебування у Німеччині вона приїхала до Болгарії, її мати була обурена: «Ти виглядаєш як сіра миша, у такому вигляді не можна виходити на вулицю. Чи в тебе немає грошей, щоб купити собі пристойний одяг?». Типово німецький вигляд жінки – джинси, футболка та спортивне взуття  не пасував до болгарського уявлення про жінку. 

На думку Кройцер, причина того, що люди з колишніх соціалістичних країн більше причепурюються, криється саме у нещодавньому минулому. «Нам до 1989 року було складно взагалі дістати косметику. Її купували на чорному ринку. Це була єдина можливість розвинути свою індивідуальність, додати фарб до життя». Але нині у сфері бізнесу стиль одягу став більш консервативним, погоджується Цветеліна - адже глобалізація не оминула Болгарію.