Власне, Вашингтон та Москва хотіли запобігти саме цьому - прямому зіткненню. Через вагому причину: ситуація може швидко загостритися. Не дивно, що Білий дім та Кремль спростовують, мовчать, відбуваються відмовками. Тільки б не допустити виходу ситуації з-під контролю! Але це не так просто. Дружини вбитих у Сирії російських солдатів не мовчать. Вони голосно заявляють про своє нещастя у соціальних мережах. Переносять це в кухонні розмови від Владивостока до Санкт-Петербурга. Це має наслідки. Навіть - в інших випадках покірні - російські депутати, які завжди слухняно роблять те, чого від них очікує президент, тепер ставлять незручні запитання: що ж насправді сталося кілька днів тому в Сирії? Вони хочуть докопатися до суті справи.
Критичні запитання до Путіна перед виборами
Це ставить Путіна у складне становище - за кілька тижнів перед президентськими виборами в країні. Це змушує його виглядати слабким. Багато росіян запитують: "Що робить наш президент, якщо американці вбивають нашим чоловіків - байдуже, що вони найманці?" Навряд чи хтось може керувати враз розпаленим гнівом людей. Передусім у Росії, де ЗМІ цілодобово демонізують США.
У Сирії американці та росіяни перебувають на хитких правових підставах. Яке рішення ООН забезпечує присутність приблизно 2000 американських військових у Сирії? Яке застосування військової сили виправдане боротьбою проти так званої "Ісламської держави"?
У Росії законодавство забороняє найману армію. При цьому вона вже багато років веде боротьбу на Сході України, в Сирії та інших місцях. Але чи хочуть цього росіяни? Широка дискусія щодо оголошеної президентом Путіним перемоги в Сирії може лише нашкодити очільнику Кремля. Тому він мовчить. Поки що.
Можливо, американці ненавмисно вбили росіян. Але у будь-якому разі, вони усвідомлювали цей ризик. Місія мала на меті контроль над нафтовим родовищем. І союзники США не хотіли поступатися сирійському президенту Башару Ассаду та його іноземним найманцям, тому завдали удару за підтримки американських бомбардувальників.
Більше жодних прямих переговорів
З часів Другої світової війни американці та росіяни знову і знову брали участь в опосередкованих війнах. У минулому діючі дипломатичні зв'язки дозволяли уникнути прямої конфронтації. Але наразі практично не проводяться двосторонні переговори, не підтримуються прямі контакти в обох центрах влади, відсутня довіра. Навпаки, після спроби росіян вплинути на вибори президента США, санкції проти їхнього запеклого ворога не можуть видаватися Конгресу достатньо гострими.
Під час Мюнхенської конференції з безпеки цими вихідними її учасники закликатимуть до розсудливості. Це призведе, будемо сподіватися, до прямих американсько-російських переговорів, які виходять за рамки звичного обміну закидами. Обидві сторони мали б передусім домовитися, як діяти далі. Бо що, власне, станеться, якщо за допомогою Москви будуть убиті американські солдати в Афганістані, Іраку чи в Сирії?
Американці та росіяни несуть відповідальність за мир. І цей мир має стати справедливим. Росія має зрозуміти, що вона платить високу ціну за те, що переслідує свої інтереси за кордоном без огляду на втрати. Американський Конгрес натомість мав би менше керуватися почуттями і більше - національними інтересами. Вашингтон має знову розпочати переговори з Москвою.
Цей коментар є виразом особистої думки автора. Вона може не збігатися із думкою української редакції та Deutsche Welle в цілому.