Великий переїзд

Для Центральної та Східної Європи усе почалося у 1984 році в Будапешті: американський мільярдер і філантроп Джордж Сорос, який у 1979 році заснував у Нью-Йорку Інститут відкритого суспільства, почав підтримувати тут антикомуністичну опозицію. Спочатку уцілілий у Голокості уродженець Будапешта допомагав фінансами та копіювальною технікою для поширення "самвидаву", а дещо пізніше заснував у столиці Угорщини фонд та Центральноєвропейський університет. Згодом фундації Сороса з'явились у інших країнах Центральної та Східної Європи, і цілі покоління інтелектуалів, академіків та правозахисників скористалися за цей час багатомільярдною фінансовою підтримкою, яку Сорос виділяв через мережу Фундацій Відкритого Суспільства.

Однак не виключено, що діяльність інститутів Сороса у Будапешті може перетворитись на історію: у фонді "Відкрите суспільство" розмірковують над можливістю закриття свого офісу в Будапешті і переїздом деінде ще. А все через плани угорського уряду проштовхнути закон, який отримав назву "Стоп Сорос". Якщо на початку травня закон таки ухвалять у його поточному вигляді, фонд "Відкрите суспільство" не залишатиметься в Угорщині, повідомив DW його речник Даніель Маконнен.

Разом з тим він спростував повідомлення австрійської газети Die Presse про нібито уже готові плани переїзду до Берліна у серпні. За його словами, "це лише одна із можливостей", які зараз розглядають. Суперечливий закон передбачає запровадження каральних податків та обов'язкової реєстрації неурядових організацій, які підтримують "нелегальну міграцію". Це накладе суттєві обмеження на грантову діяльність фонду.

Сорос - ворог номер 1

Але над зміною прописки у Будапешті замислились не лише у заснованому Соросом фонді. Інший його проект - Центральноєвропейський університет - теж придивляється до альтернатив місту на Дунаї. Торік угорський уряд уже ухвалив зміни до закону про вищу освіту, так званий Lex CEU, від самого початку націлений на унеможливлення продовження роботи саме цього університету в Угорщині. І хоча уряд Орбана останньої миті усе ж дав зрозуміти, що готовий до певних поступок - майбутнє Центральноєвропейського університету і надалі виглядає туманно. Граючи на випередження, освітня установа уже підписала з Віднем декларацію про можливе відкриття кампусу в австрійській столиці. Керівництво вузу, утім, наполягає, що університет і надалі волів би залишитися в Угорщині. 

Переїзд соросівських інституцій з Угорщини, на перший погляд, став би тріумфальною перемогою Віктора Орбана, який роками втовкмачує угорцям про загрозу, що буцімто іде від Сороса. У ході багатьох спонсорованих урядом кампаній мільярдера зображали ворогом, який тільки і бажає знищення угорської держави та й Європи загалом шляхом заселення біженців. Ці кампанії виставляли у негативному світлі і неурядові організації - чи не останні острівки свободи, непідвладні урядові.

Іміджеві втрати

Минулого тижня угорська проурядова газета Figyelö оприлюднила список 200 "найманців Сороса" з іменами академіків ЦЄУ, журналістів та співробітників найбільших угорських неурядових організацій. Прем'єр-міністр Орбан оприлюднення цього списку привітав: мовляв, ідеться про прозорість, адже для ухвалення тих чи інших рішень потрібно знати, хто і кого фінансує. Угорський прем'єр закликав журналістів далі шукати і оприлюднювати нові такі "мережі". 

Але у далекостроковій перспективі нападки Орбана на Сороса ще можуть вилізти йому боком: переїзд соросівських інститутів мав би величезне символічне значення, адже Джордж Сорос як ніхто інший доклався до демократизації колишніх комуністичних країн у Центральній Європі, а за розмірами фінансової підтримки на ці цілі немає йому рівних у світі.

Якби його інституціям довелося зі суто політичних мотивів забиратися геть із країни-члена Євросоюзу - це стало би прецедентом. Досі уявити собі щось схоже можна було лише у країнах на кшталт Росії.

"Чорний список" журналістів від Орбана

Але те, що подібні процеси узагалі розгортаються у країні, яка входить до Євросоюзу, уже теж можна вважати прецедентним. Зрештою, це добре демонструє суспільну атмосферу в Угорщині, яка стає дедалі більш пропитаною ненавистю та страхом. Дехто сьогодні навіть боїться публічно озвучувати свою позицію. І ця, більш гнітюча атмосфера, так не схожа на кінець 1980-х, коли в Угорщині було більше відкритості і плюралізму.

Між тим, список нових "ворогів" вже готовий: цього разу це не "найманці Сороса", а закордонні журналісти. Його оприлюднили в урядовій газеті Magyar Idök, відповідальній зазвичай за різного роду офіціоз. Окрім автора цих рядків, до списку потрапив і німецький кореспондент інформагенції dpa, журналісти швейцарських газет Tagesanzeiger та Neue Zürcher Zeitung, кореспондент австрійського телебачення ORF. Газета закликає уряд "подумати та проаналізувати зустрічні заходи" проти згаданих та інших закордонних журналістів. Причина: "рабська праця", яку, мовляв, виконують ці журналісти "для поширення без будь-яких застережень найбільш обурливої брехні ультраліберальної опозиції в усьому світі".